Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

5
Середня: 5 (1 оцінок)

Тресс зі Смарагдового моря

«Тресс зі Смарагдового моря» — тиха, зворушлива казка, яка доводить, що справжня магія криється не в силі, а в доброті та незламній надії. Історія розповідається голосом всезнаючого іронічного оповідача, який знає, як творити світи. Він веде читача за руку крізь пригоду Тресс, дівчини-садівниці з провінційного острова. Вона не володіє надзвичайними здібностями, а її мотивація проста і чиста: знайти коханого. Її шлях — це тиха революція проти канонів, де меч замінює кмітливість, а героїзм проростає з найпростіших людських почуттів.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Армстофан - батько комедії. У цьому збірнику найбільше мені припала до душі комедія «Хмари». В ній жорсткій критиці піддано відомого грецького філософа Сократа та його учнів - софістів. Головний герой твору - Стрепссіад - бажає уникнути проблем із кредиторами. Його син - Фіддіпід - захоплюється кінним спортом, тож ніяк не може допомогти батькові. Єдиний вихід - йти до сусіда Сократа вчитися мудрості. Аристофан кепкує із образа філософа, слуги якого вкрали у Стремссіада одяг, сам філософ сидить у гамаку й виголошує якісь нісенітниці. Потім до школи Сократа відправлено сина.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Роман у двох книгах. Читається достатньо важко, в основному через значний обсяг та кількість героїв, половину з яких я би точно прибрала. Однією з ліній є упереджене ставлення Домбі до дочки Флоренс, адже вона не може бути спадкоємицею. І хоч дочка любить батька і є людиною відданою, Домбі всі свої надії на щасливе майбутнє повʼязує із сином Полем, який є хворобливим і слабеньким. Поль ставить закономірні питання: чому в нас є гроші, але ми не змогли врятувати маму від смерті? Врешті-решт, Поль не зміг прожити довго.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Пригоди хлопчика, який народився в робітничому домі, а його мати померла при пологах. Історія про те, як не стати злодієм, попри те, що обставини життя складаються так, що ти нікому не потрібен, а виживати якось треба. Діккенс яскраво змальовує життя найнижчих верств британського суспільства, повсякденний світ злодіїв і вбивць. Їм він протиставляє містера Браунлоу, який вірить у те, що Олівера можна врятувати і виховати порядною людиною. Одним словом, це нібито і роман для підлітків, а з іншого боку - книга для дорослих, де показано темне життя лондонського соціального дна.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4.5
Середня: 4.5 (2 оцінок)
Як це не прикро визнавати, мене ця книга не зачепила. Твори Стендаля, Бальзака, Меріме я памʼятаю ще зі школи, а от Флобер вилетів з голови. Чогось мені у цьому романі не вистачило. А може, просто образ Емми Боварі контрастує із батьком Горіо та Хосе. Я доволі скептично ставлюся до жінок, які заводять коханців, якою б не була причина цього кроку. А тут у пані Боварі один коханець приходить на зміну іншому, декому вона просто відмовляє. Дочку свою не любить. До чоловіка ставиться прохолодно. Яким є сенс її існування? Я так цього не осягнула. Тому мені геть не шкода її.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Перед нами збірка новел Проспера Меріме, але найголовнішим є «Етруська ваза». Напевно, цей твір усе-таки не стільки про кохання, скільки про ревнощі і мінливість нашого життя. Сьогодні ти закоханий, маєш людину, яка відповідає тобі взаємністю, а завтра тебе викликають на дуель і вбивають на ній. Таким був Огюст Сен-Клер. Його не любили у вищому світі за його пихатість. Закоханий у вдову Матільду де Курсі, він ревнує до старого залицяльника, що давно подарував їй етруську вазу. Врешт-решт, графиня розбиває цю вазу, аби не було приводів до ревнощів. Однак чи це рятує Огюста від смерті? Ні.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Книга стане в пригоді тим, хто вивчає історію фанатського руху, зокрема ультрас «Динамо» Київ. Автором двох повістей є активний учасник угрупування Володимир Алмашин. Два вміщені у книзі твори розкривають історію фанатського руху біло-синіх. Дуже цікавими є спогади фанатів про самого Алмашина, міркування про філософію культури вболівання. Додам, що мої колеги з Німеччини були приємно вражені тим, що подібного роду література зʼявляється на книжковому ринку і є доступною.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Біографічний жанр є надзвичайно популярним за кордоном. Шкода, що в Україні ми маємо так мало книг про відомих спортсменів. Німеччина у цьому плані перевершує Україну. Ця книга присвячена Інго Штоєру - геніальному фігуристові-парнику, призерові чемпіонату світу з фігурного катання. Найбільш відомим Штоєр став як тренер чемпіонів світу Альони Савченко і Робіна Шолкови, які боролися з китайськими та російськими парами за перемогу на найвищому рівні: десь перемагали (на чемпіонатах світу), десь програвали (на Олімпійських іграх). Надзвичайно цікава історія.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Чудова розповідь німецької журналістки Татьяни Фляде про видатну пару фігуристів, які принесли Німеччині славу. Це Альона Савченко родом з України та Робін Шолкови (наполовину африканець). Розкрито непрості умови, в яких проживали фігуристи до того, як стали в пару під керівництвом Інго Штоєра. Зокрема Альона їздила з Обухова в Київ щодня. У батьків не було грошей на придбання екіпірування. Дівчина демонструвала волю до перемоги, вигравши чемпіонат світу серед юніорів у тандемі зі Станіславом Морозовим. А потім травма партнера, пошук нового, апатична позиція з боку Федерації.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Тринадцята казка

«Тринадцята казка» — це книга-головоломка, зібрана з уламків пам’яті, де кожен розділ є не просто кроком до розгадки, а зануренням у світ, де панують привиди минулого. Історія починається з доленосної зустрічі: молода біографка Маргарет Лі отримує запрошення від легендарної, але відлюдної письменниці Віди Вінтер. Замість чергової розповіді, Маргарет отримує пропозицію стати свідком і літописцем найголовнішої історії — тієї, яку Вінтер приховувала все життя. Цей діалог — це запрошення в світ, де реальність крихка, а правда ховається за химерним гобеленом згадок.

вподобати
0 користувачів вподобало.