You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Відгук на книгу "Нічний репортер" Юрія Винничука
●Пуделко чоколядних цукерків зі зображенням картини Архипа Куїнджі "Місячна ніч", контрабандні помаранчі та пляшка шампану. Саме такий романтичний набір було знайдено на віллі, оповитій загадкою...Бо поруч із пазлітками від цукерків – труп її власника, Томашевича. Кажуть, самогубство. Втім?!
♤Хто все ж вбив акціонера почесного міського Товариства, головного директора у фірмі з продаж солоду та хмелю, а опісля – учасника партії народної демократії і кандидата на президенти міста?!
Відгук на книгу "Вілла Деккера" Юрія Винничука
♡⅕"У суботу ми вирішили пообідати в місті, пішли на Ринок до "Атляса" і з подивом побачили давній Львів з тлумами перехожих на Академічній, зі столиками під дашками, де мирно собі сиділи люди і частувалися, а з вікон лунала музика. Не пропали ніде й вуличні співаки, а з ними і жебраки. Львів ані на хвилю не перервав свого нормального життя. Ось продзвенів трамвай, яким керувала молоденька моторова, продзвенів колією, яка ще зранку була пошкоджена бомбами. Ніщо не здатне вивести Львів з рівноваги. Живемо далі"
Відгук на книгу Марка Лівіна, яка повертає у юність і те саме літо
● "Мозок насправді хитрий і розумний: він часто думає дурні думки не тому, що ми дурні, а тому, що так найлегше. Це пріоритет для нього, щоб ми витрачали якомога менше часу з максимальною вигодою для нього. Добрі думки думати значно важче, вони вимагають багато часу та енергії", – слова із книги "Космос, прийом" Марка Лівіна
●Ця історія довжиною у 200 з хвостиком сторінок про підлітку Зорю, котра грає на укулеле, живе з мамою і одначе ставить перед собою запитання: "Хто ж мій батько?"
Відгук на книгу Олени Черніньки "Лемберґ. Мамцю ну не плач"
●"...Бахмут – це місце хоробрості. Хто б що не казав, але хоробрість – це не відсутність страху. Хоробрість – це розуміння того, що є речі, важливіші за твій власний страх.
Бахмут – це місце покинутих тварин. Для цих людей, які їх залишили, буде окреме місце у котлі. Я дуже люблю тварин, і мені важко бачити покинутих доглянутих тварин, які зараз борються за своє виживання.
Відгук на щемку історію доль двох відомих українок
♡ "Я чую тебе" Олени Волинської – книга, під квітково-ольфакторною обкладинкою котрої вмістився цілий Всесвіт двох жінок – Катерини Білокур та Оксани Петрусенко. Мальви попід вербовим тином, окраєць по-вангогівськи блакитного неба, вохристі силуети лілій, тендітні приземкуваті вальси настурцій, дикі троянди. Квіти Катрусі співають, пісні Ксенії – малюють у серцях образи. Так переплітаються воєдино два творчі шляхи, встелені колючим терням і гострими уламками пережитого!
Відгук на захопливу історію Дари Корній "Гонихмарник"
♡Ця містична історія, пересипана зернятками смаженої кави, прадавнімм віруваннями і поліськими легендами, розгортається у Львові. Саме там, у затишній кімнаті з полотнами на мольбертах, мешкає дев'ятнадцятирічна Аліна
♡Вона – книголюбка й художниця з кислотно-зеленим волоссям. Саме про дівчину близька їй людина колись скаже наступне:
