
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у червні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Триптих
Я просто вражена майстерністю Лесі Українки. Прочитала її поему «Триптих» і досі перебуваю у стані евристичного пошуку відповідей про сенс нашого буття. Надзвичайно оригінальна ідея створити комбінацію з трьох творів, що нібито належать до роду лірики, але в той же час містять риси інших родів.
«Що дасть нам силу» - перша частина триптиху, написана у 1903 році. За визначенням авторки, це апокриф. Друга частина - «Орфеєве чудо» - подана як легенда; третя - «Про велета» - казка. Дві останні частини було створено у 1913 році, тобто, власне, перед смертю письменниці.
#
Одно слово
Доволі незвична й оригінальна поема Лесі Українки під назвою «Одно слово». 1903 рік - написання, а видано аж через пʼять років. Дехто з науковців називає твір «віршованим оповіданням», хоча, звісно, це поезія, є ритм, є стиль, є глибина та душа. Чимось мені нагадало безсмертну «Бояриню».
#
#
#
«Панда і весела веранда» - чудові віршики для наймолодших
Трапилась мені нагода познайомитись з барвистою книжечкою віршів під назвою«Панда і весела веранда» від Карини Линни. Перше, що привертає увагу - дуже милі ілюстрації. Я хоч і доросла, але зізнаюсь чесно, ці симпатичні дружелюбні звірятка так і просять: «ану, відкрий цю книжку!»
Що минуло, те вже не вернеться…
Поему Лесі Українки «Віла-посестра» я давно хотіла прочитати. Насамперед тому, що мене привабила така оригінальна назва. Хто така віла? Знаю, що є побратими, але щоб були посестри, - дивина, та й годі! Виявляється, що цей твір виник як творче переосмислення поетесою сербського фольклору. Віла - це щось схоже на українську русалку чи мавку, така собі безсмертна чарівниця.
бог розсудить, чий був Трістан, чи твій, чи, може, мій…
Сьогодні отримала величезне задоволення від прочитання, на жаль, маловідомої поеми Лесі Українки «Ізольда Білорука». На відміну від інших поем, які я вже розглядала, цю було написано вже зрілою авторкою у Кутаїсі у 1912 році, за рік до смерті письменниці. Тож перед нами твір пізньої Лесі Українки, і це помітно не лише за художньо-поетичними особливостями поеми, а й за філософською глибиною. Поетеса дещо видозмінює відому середньовічну легенду та роман про Трістана та Ізольду, надаючи йому трохи диявольського звучання.
Людина нібито не літає...А крила має.
В мене кожна прочитана книга чи вірш напевно має свою передісторію , ну так я і надихаюсь) Саме так і сталось моє знайомство з віршем «Крила» Ліни Костенко.
Вчора побачила в новинах відео , де поетеса читає «Крила» для військових, і звичайно захотіла познайомитися ближче). І те , що вірш написаний багато років тому сьогодні читається дуже актуально та як нагадування про внутрішню силу людини, яка допомагає не падати духом у важкі часи.





