Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Рецензія до історії про справжнього шукача пригод
"вовченя яке запливло далеко в море" це історія про справжнього шукача пригод. Коли йому стало нудно на пляжі воно пірнуло у море аби дослідити його. Там було багато риб але вовченя добре уміло ховатися від них. Найсмішнішим було те, що його татові довелося його шукати коли прокинувся і побачив, що сина немає. Це був цілісінький квест! Уявіть, спершу тато вовченятка випросив у місцевої мавпочки аж дві драбини, спустив їх у море і знайшов сина та потім почалися інші пригоди у морі ось як боротьба добра зі злом, веселощі та непорозуміння. Закінчилася книга доволі щасливо.
Ква(ко)ролі
Це бібліотека сина вона вже більша, ніж моя, а книги ми перечитуємо по кілька разів ❤️ Він обрав книжку за обкладинкою «жаби в космосі»! Це вже інтригує))) Та ще й великі яскраві малюнки. Читати самостійно поки важко для 7-річного хлопчика, тому читала я, а він фантазував за ілюстраціями.
Авторка зізнається, що все життя не тим займалась і почала писати казки, і не помилилась в неї вийшло! просто чудові історії!!
#
#
Мала проза, як ковток хорошого вина і подих морського бризу
Цей збірник - це така річ, яку не читають запоєм. Її треба пити ковтками, як міцний ром або пересолену воду. У нас в літературі моря катастрофічно мало,все більше степи та ліси, тому коли з'являється щось таке - це як відкрити кватирку в задушливій кімнаті.
Тут зібрано все: від штормового драйву до тихих, майже медитативних замальовок штилю. Автори не намагаються грати в «морських вовків», вони просто пишуть про стан душі, бо море - це дзеркало. Ти дивишся в нього і бачиш свої страхи, свою самотність або, навпаки, свою свободу.
Ріпка Івана Франка
Великий Франко доторкнувся до усної народної творчості та подав свою версію відомої казки. Точніше - дещо розтягнув сюжет, дав імена кожному персонажеві та створив оповідь-вірш. Ріпку посадив дід Андрушка, допомагала йому дружина Марушка, дочка звалася Мінка, собачка - Хвінка, киця мала на ймення Варварка, а миша - Сіроманка. Франко додає, як дід садив ріпку навесні, як працював мотикою, як носив воду повний рот, як росла ріпка і стала розміром з дідову голову. А далі - як у народній казці, коли всі тягнуть ріпку, а витягнути не можуть, доки мишка не допомогла.
Дві Московки
Читаючи Івана Нечуя-Левицького, згадується, що Леся Українка дорікала на нього мовляв, усе пише про село, про затюканих і неосвічених українців… Між письменниками різкі контрасти. Тому й раджу читати його повісті, чергуючи з іншими творами та авторами, щоб краще відчути різні грані літератури.
#
#
#
Як не осліпнути душею
Чесно кажучи, я думав, що це буде чергова слізна історія, де треба жаліти бідного хлопчика. Ну знаєте, класика любить давити на жалість, але Короленко мене реально здивував. Ця книга не про сліпоту фізичну, вона про те, як не осліпнути душею, коли тобі здається, що життя до тебе несправедливе.