Книжка є в прямому сенсі щоденником, який вів власник невеликої букіністичної книгарні в шотландському містечку Віґтаун, яке називають столицею книги. В еру комп'ютерів, смартфонів і амазону книгобізнес уже не приносить таких прибутків, як 50 років тому, тому Шон крутиться як може. Не може собі дозволити працівників на повну ставку, тому кілька днів на тиждень до нього приходять Нікі і Лорі, є сезонні і тимчасові працівники. Шон постійно поповнює запаси книжок, йому пропонують книжки різні люди.

Дія роману відбувається одразу після війни. Лондон лежить у руїнах і люди оговтуються від страшних втрат і переживань. Молода популярна письменниця Джулієт під час війни вела колонку про життя в Англії, про війну і різні кумедні події, лайфхаки. Ця колонка була популярною і з неї зробили книжку. Після цього Джулієт їздить країною і влаштовує авторські читання. Вона має кавалера - заможного американського видавця, який спершу хотів її зманити, а потім закохався. Джулієт отримує листа від чоловіка з острова Гернсі (я вже читала про нього і про тяжку воєнну окупацію).

Книга Прімо Леві «Чи це людина» — це сильне і щире свідчення про життя у концтаборі Аушвіц. Автор, переживши жахи Голокосту, описує не тільки фізичні страждання, а й духовне приниження, через яке проходили в’язні. Його розповідь змушує задуматися над питанням: що робить людину людиною і чи можна зберегти людяність у нелюдських умовах? Мене вразила чесність і спокійний тон, яким Леві описує навіть найжахливіші події. Це не просто історія про минуле — це застереження для майбутнього. Книга змушує співпереживати, аналізувати і ніколи не забувати трагедії історії.

Вперше про книгу Христі Венгринюк "Народжуватись і помирати взутими” я дізналась з ефіру Українського Радіо. Тож з рекомендації спілки письменників України почалось моє знайомство з творчістю молодої письменниці.

Видання - це збірка різних оповідань про відносини між людьми, написаних в алегоричному стилі.

Хочу відзначити повість “мій хлопець - зебра”, де Христя в дуже цікавій і смішній формі зображує соціальні стереотипи, які часто відносять до поведінки жінки у парі.

Книга іронічна та сповнена метафор. Раджу до прочитання любителям легкого сучасного чтива.