Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у травні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Як дев'ять веслярів поставили нацистів на коліна
Коли я вперше побачила цю обкладинку і прочитала, що книга про якихось веслярів і нацистів, перша думка була: «Ну все, це буде читатися як нудний історичний підручник». Я взагалі не фанатка спорту, а тут академічне веслування... Серйозно? Кому це може бути цікаво? Але мене так затягнуло, що я читала її замість того, щоб зависати в телефоні ввечері.
#
#
Очікування - реальність: вічна історична дилема
Ще одна випадкова річ в моїй біліотечці, яка залишилась мені від бабусі і саме тому була прочитана, у пам'ять про... «Залісся» Осипа Маковея - це тонка, похмура й неймовірно влучна гравюра. Це та сама «золота середина» між соціальним репортажем і глибоким психологічним етюдом.
Тут ми зазираємо за завісу звичайного галицького села кінця XIX століття. Маковей малює Залісся як такий собі закритий мікрокосмос, де під спокійною поверхнею вирують справжні пристрасті, дріб’язковість і боротьба за вплив.
#
#
#
#
Посол Урус-шайтана
Володимир Малик - це український Александр Дюма, а його тетралогія «Таємний посол» - це буквально наш вітчизняний Джеймс Бонд у шароварах, тільки замість Астон Мартіна в нього вірний кінь, а замість пістолета з глушником - шабля і хитрий розум.
Там, де наше коріння
«Дідо Иванчік» Петра Шекерика-Доникового саме в адаптації сучасною літературною мовою — це просто відвал башки і справжнісінький еталон українського магічного реалізму. До цього я думав, що круту містичну сагу про переплетіння поколінь міг написати тільки Маркес у «Ста роках самотності», але ця книга мені доведе протилежне. Тепер, коли текст переклали з хардкорного гуцульського діалекту на зрозумілу нам мову, ця історія нарешті відкривається на повну, і вона реально затягує.
Єдина мета - вижити
«Жовтий князь» Василя Барки - це точно не та книжка, яку береш, щоб розслабитися після важкого дня. Це справжня емоційна м'ясорубка і, мабуть, один із найсильніших та найстрашніших текстів у нашій літературі. Якщо шкільна програма колись зробила для вас цю тему просто набором сухих дат, то Барка дозволяє історії стати живою та емоційною. Бо тут ми бачимо не статистику втрат, а історію на межі людських можливостей, яка пробирає до самих кісток.
Ти підеш далеко, я піду поруч, і коли дотчемо полотно, обидві повернемося назад
Роман «Сестрині дзвони» написаний на межі історичного епосу й фольклорної притчі, але його головна ідея не відтворити «давнину», а показати, як спільнота формує сенс через віру, страх і одноманітні ритуали. Уже з перших сторінок зрозуміло, що замкнений світ Бутангена який відстав від іншого світу на багато років це не просто село, а окрема система, де кожен звук особливо дзвін має значення і функцію.