Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Вбивства на борту "Гранда"
«Справа мертвого авіатора» - це взагалі пісня для тих, хто любить класичні головоломки, але в дуже нестандартних декораціях. Якщо в першій книзі ми блукали театральними кулуарами та вулицями, то тут Красовицький і Кужавська підкидають нам просто шикарний концепт: класичне вбивство в зачиненій кімнаті, тільки ця «кімната» летить на висоті кількох сотень метрів.
#
Людина з величезним серцем
От ми і дісталися до фіналу. Якщо ви думали, що друга частина Дублінської трилогії - це максимум екшну, то Кейм МакДоннелл в «Останніх вказівках» просто бере цей максимум, множить на сто і влаштовує такий емоційний і кримінальний розвал, що після прочитання треба буде реально перевести подих. Це грандіозне закриття серії, де всі найтемніші гріхи минулого приходять вибивати борги.
#
Кримінальне сафарі
«День, який ніколи не настане» - це той випадок, коли сиквел бере все найкраще з оригіналу, заливає в бак чистий адреналін і відправляє гальма в пермабач. Це вже не просто комедійний детектив, це лютий ірландський кримінальний бойовик, де ставки злітають до небес.
#
Збирачі гіацинтів і живий Київ
Свого часу Красовицький і Кужавська започаткували серію «Історичний детектив», і «Справа зниклої балерини» - це її стартова точка. Це дуже затишний, атмосферний і, я б сказав, «смачний» український ретро-детектив, який при цьому спирається на реальні історичні факти.
#
З нуля до героя
Коротше, якщо ви вже зацінили лютий містичний абсурд «Химерного світу», то саме час показати вам, звідки взагалі ростуть ноги в стилю МакДоннелла. «Людина з одним із тих облич» - це перша частина його знаменитої Дублінської трилогії, і це тупо еталонний ірландський кримінальний двіж. Ніякої магії чи вампірів - тільки чорнющий гумор, брудні вулиці Дубліна і рівень абсурду, від якого можна порвати прес.
#
Київська урбаністика та формат бліц-квесту
Золоті ворота, раптова есемеска від колишньої дружини і несподіваний стрибок у гру, де на кону лежить мільйон доларів. Майор спецслужб Сергій Чемерис навряд чи планував провести найближчі тижні, носячись історичними локаціями столиці. Проте невинний з вигляду квест дуже швидко скидає маску, обертаючись на повноцінне кримінальне розслідування. Анатолій Хаженський пропонує компактний міський трилер, географія якого до болю знайома кожному киянину.
Втеча з цирку кошмарів
Третя частина цікавих пригод Одрі Роуз більше про атмосферу і стосунки ніж про детективну лінію. Менш логічна і більш романтична, трохи розчарувала бо я більше хотіла цікавої історії а не роману.
Цього разу Одрі і Томас опиняються не в лабораторії і не в замку, а на розкішному лайнері, що прямує до Нью-Йорка. Замкнений простір, обмежене коло підозрюваних і неочікувано… цирк.
Загадкові артисти, небезпечні трюки, фокуси та ілюзії «Карнавалу місячного сяйва», але вони дуже дивні і явно щось приховають. Кожен артист несе в собі загадковість і усі здаються спочатку підозрілими.
Погуляємо по замку Бран? Де ж Дракула?)
Друга частина змінює декорації , замість похмурого туманного Лондона у нас Трансильванія, замість класичного серійного вбивці вампірська містика. Мені ця ідея більше зайшла)
Містичний туманний Лондон
Дивлячись на картинку і назву очікувала, що історія буде класичним вікторіанським детективом щось темне і харизматичною героїнею і частково вгадала) Видання гарне, обкладинка і зріз , ілюстрації в середині, я кайфанула від самої книги майже… бо книгу дали почитати, моя це біль(
Одрі Роуз Водсворт сімнадцятирічна донька лорда, яка замість балів і вишивки обирає розтин тіл і судову медицину. Вона вперта, допитлива і відверто не вписується в рамки свого часу. І це, мабуть один із найсильніших елементів книги, її внутрішній конфлікт між «має бути» і «як хочеться жити».
Знак тіні
Оповідання «Знак тіні» демонструє нам Арсена Люпена у не досить звичному для нас амплуа. Він більше схожий за поведінкою на свого візаві Герлока Шолмса з його дедуктивним методом, ніж на авантюриста і злодія. І загадка, яку блискуче розгадав Люпен, це підтверджує. Отож, вся увага - на картину, яку придбав автор оповіді. Такий собі пейзажик: галявина, колодязь, руїни грецької ротонди, сонячний годинник. І підпис: 15-4-2. Цікаво! Виявилося, що наш автор той ще шпигун. Він підглядає у підзорну трубу за своєю сусідкою, незаможною швачкою, що живе з дочкою навпроти.