Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Літо… дитинство
Прекрасна книга української письменниці ! Скільки ж зараз нових талантів, не встигаєш знайомитись з ними😍
Авторка яка направляє у правильне русло:
«Але зрозумій таку важливу штуку круто не переходити на російську й брендові речі,а зробити так ,щоб твоє єство стало брендом.Щоб люди в розмові з тобою переходили на українську.»
Книга яка нагадає усім забуте рідне, перенесе у дитинство де літні про канікули в селі і здається вони тривають вічність! природи ,ліс річка, дружбу і щирість людських почуттів.
#
Вайбова рецензія 9.0. Для фан-зони кіті-сторіс
Побазарим про на перший погляд милий «мяу-контент», але насправді - це реальна філософія вуличного виживання. Росіцький у своїй «Киці-мандрівниці» створив такий собі «road movie» на котячих лапках, де за кожним парканом новий левел і нові трабли.
#
#
Вайбова рецензія 8.0. Український класичний хорор
Бачу, тута на сайті культ поклонінню "Івасику-Телесику", то гріх не доєднатися))
#
Підручник з дипломатії і м'якої сили
Свого часу мені дуже не сподобалась ця книга...в'язка, важка, нудна. А образ головної героїні то розкручений і я десь соромився своїх вражень. Але наразі розумію, що тодішня моя реакція - це абсолютно нормальна річ. Скажу більше: «Роксолана» Загребельного - це найбільш неправильно зрозумілий роман в нашій літературі.
Та що змінила свою долю та історію!
Історичний роман, у якому майстерно поєднано реальні події, у контексті яких постає складна доля української дівчини Насті Лісовської, яка стала однією з найвпливовіших жінок Османської імперії. Портрет сильної жінки, з характером, здатної піднятися над безправ’ям і зберегти себе, яка змогла змінити власну долю й вплинути на хід історії! Наша Настя дала жару усім)) Вона зуміла не тільки вижити в чужому світі і культурі, стала першою дружиною султана, а ще й поставити усіх на місце! Горда, розумна, по-жіночому хитра!
Банальне кохання
Василь Врублевський - унікальний житомирський письменник, який є потужним прозаїком, драматургом та поетом. Його пʼєси йдуть на сцені місцевого драмтеатру, а проза друкується у всеукраїнських виданнях, зокрема збірках «Квіти в темній кімнаті» та «Вечеря на дванадцять персон». А от поезія менш відома, хоча за спрямованістю та стилем вона подібна до прози. Сьогодні переглядала пропоновану збірку віршів. Дійсно, за мотивами й емоціями легко вгадати 1990-ті. Це відчувається у тлі поезій, у ритміці, в надмірному еротизмі та сексуальності.
#
«За двома зайцями»: Перший український стартап «Успішний успіх»
Оце справді вічна річ, тільки давайте приберемо нафталін. Це п’єса не про «міщанство» і не про «русифікацію». Це геніальний, злий і неймовірно смішний гайд про інфоциганство та фінансові піраміди.
#
Львів - Гронінген - Вічність
Це не роман, але в кожному вірші тут сюжетів більше, ніж у деяких товстих книжках. Ірина Старовойт пише верлібри, які ріжуть по живому. Це поезія для тих, хто не любить римованих банальностей про "калину-дівчину", а шукає інтелектуального болю.
Авторка пише про те, як ми всі "зшиті" з чужих історій, старих фотографій і мовчання наших бабусь. "Ми — ходячі книжки", - каже вона і ця збірка - спроба прочитати те, що було закреслено цензурою або страхом.
Дійсно українська казка
Щодо багатьох казок нашого дитинства можуть бути сумніви з приводу їхнього походження: «Колобок», «Ріпка» точно можуть бути віднесені не лише до українських народних казок, а от «Івасик-Телесик». - стовідсотково українська, хоча чимось і схожа на «Хлопчика-мізинчика» братів Грімм. Для мене ця казка є особливою, адже головним героєм є людина. Згадайте більшість інших казок дитинства: там Лисиця, Вовк, Коза-Дереза, а тут хлопчик. Уже щось нове і неординарне. Хлопчик непростий, а деревʼяний, хлопчик, на якого довго чекали.