
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у березні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Вендета
Коротше, якщо після «Шістки воронів» ми всі думали, що Каз Бреккер і його банда вже пробили стелю епічності, то в «Королівстві шахраїв» Бардуґо просто бере цю стелю і розносить її з дробовика. Це не просто продовження, це тупо посібник із того, як знищити життя людини, яка мала дурість тебе кинути.
#
Команда "воронів"
Кеттердам - це місто, де за гроші можна купити все: від душі до раба, а головна релігія тут - прибуток. У центрі цього гадючника стоїть Каз Бреккер, відомий як Брудні Руки. Це чувак, який не знімає рукавичок, бо не хоче торкатися цього світу, і не розлучається з ціпком, яким вправно ламає кості. Йому пропонують неможливий контракт: викрасти вченого з Крижаного замку - найбільш захищеної в'язниці світу. На кону шалені гроші, але шанси на виживання прагнуть до нуля.
#
Елітний притон і боротьба з "сірими"
Коротше, якщо ви відкриваєте «Дев'ятий дім» і чекаєте на казковий підлітковий вайб у стилі «Тіні та кості», то одразу гальмуйте. Лі Бардуґо тут тупо зірвала стоп-кран і видала максимально жорстке, брудне і доросле дарк-фентезі. Це вам не Гоґвортс для повнолітніх, це скоріше елітний притон для мажорів із Ліги Плюща, які від нудьги бавляться з чорною магією і трупами.
#
Магія козаків характерників
Якщо ви шукаєте щось драйвове з нашої минувшини, але без нафталіну і нудних підручникових дат, то «Вибух терміта. Очима яструба» Анатолія Марущака - це прям дуже крута знахідка. Особливо для тих, хто сам кохається в історичних сюжетах і розуміє всю специфіку кінця 18 століття. Це не просто дитяча пригодницька повість, а повноцінний історичний екшен, який спокійно можна підсовувати учням чи знайомим підліткам, щоб вони нарешті кайфонули від українського бекграунду.
#
Біснуватий
Біснуватий
Темний та химерний світ, де межа між реальністю та потойбіччям стає майже примарною.
Ця історія читається значно легше за першу частину, адже персонажі вже знайомі, як і загадковий світ, у якому вони існують. Напруга наростає з кожною сторінкою, а в окремих моментах буквально вирують емоції та переживання героїв. Подекуди сюжет здається хаотичним, але водночас дуже цікавим, а людські душі прописані чутливо й глибоко.
#
Не для читання, а для споглядання
Якщо ти думаєш, що Роулінг раптом видала якусь нову, секретну історію про зимові канікули в школі магії - видихай і ховай гаманець. «Різдво у Гоґвортсі» - це буквально один розділ із першої книги, який просто взяли, вирвали з контексту і запакували в окремий подарунковий формат. Але є одне величезне «АЛЕ», заради якого цю штуку реально хочеться поставити на полицю. І це ілюстрації Цзії Ґао ну і адаптація книги під маленького читача звісно!
#
Привід для гордості
Заціни цей список імен, бро. Це не просто книга, це тупо колаба століття. Роулінг зібрала цілу команду топових ілюстраторів з усього світу, щоб зробити абсолютний мастхев. І найбільший кайф - серед них є наша українська художниця Ольга Муза. Це вже окремий привід для гордості і причина звернути увагу на це видання.
Тіп і Озма
Недаремно кажуть, що продовження є гіршим від першої частини. Прочитавши «Чарівника з країни Оз», я вирішила взятися за продовження. «Чудесна країна Оз» - це вже історія про наших улюблених героїв. Але без Дороті і Лева. Здавалося б, що з ними може статися? Спершу читаєш про хлопчика Тіпа, що виконував різну чорну роботу у відьми Момбі. Щоб її налякати, він зробив з гарбуза опудало, однак відьма не злякалася, оживила опудало (відтепер це Джек - Гарбузова Голова) та захотіла на ранок знищити хлопчика. Навіщо про це було йому казати? Не зрозуміло.
#
Фентезійний квест про нефентезійні речі
Якщо перша «Аліса» була про тотальний хаос, де суди працюють як попало, а королева рубає голови просто від балди, то «Задзеркалля» - це зовсім інша історія. Керролл замінив карти на шахи, і світ перетворився на жорстку систему, де кожен крок регламентований шизофренічними, але абсолютно залізними законами.
#
Знайомтесь: фундаментальне фентезі у всій красі
Хочеться написати рецензію на «Алісоу в Країні Див» суто в раках нашого конкурсу. Бо всі звикли вішати на неї ярлик «казка абсурду» чи дитячої маячні, але ж по факту це кристально чистий зразок жанру, який заклав жирну базу для купи сучасних хітів. Якщо відкинути всі ті філософські та математичні приколи Керролла, перед нами просто канонічне портальне фентезі.

