Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4.8
Середня: 4.8 (5 оцінок)
Дуже класний трилер. Спочатку мені здалося, що все банально через деякі підказки автора в сюжеті, але як виявилося тут добре закручені повороти сюжету, а від кінцівки я була в шоці. Легко та швидко читається. Історія, яка захоплює і не відпускає морально заспокоїтися і видихнути до самого фіналу. В один момент я просто сиділа з відкритим ротом і ще декілька годин не могла повірити в те, як завернувся сюжет, перекручуючи всі події книги в голові вже з новими фактами. Залишилося почуття несправедливості та жалю до деяких персонажів…ця книга довго не буде виходити з голови.
вподобати
0 користувачів вподобало.
3.5
Середня: 3.5 (4 оцінок)
Дану трагедію читала ще в школі на уроках Зарубіжної літератури. А екранізація Франко Дзефіреллі є моєю улюбленою. Прикро, що для примирення двох родин, закохані з ворогуючих сімей віддали найцінніше - життя. Трагедія, яка популярна в сьогоденні.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Більше ніж вайбова книга "демони бажань"

Книга " демони бажань" це збірка історій про різні незвичайні і іколи страшні пригоди. Я її назвала "більше ніж вайбовою" тому що вона зачаровує чи то пак загіпнотизовує з перших рядків і змусить кожного прочитати її до кінця. Кожна історія у ній неповторна і цікава тому рекомендую прочитати усім 

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (3 оцінок)
Книга сподобалась тим, що дає важливий і чіткий урок: від аб’юзивних стосунків потрібно тікати, а не виправдовувати їх фразами на кшталт «б’є — значить кохає». Ні. Кохання — це не про біль і страх. Кохання — це коли чують і вміють слухати, розуміють, підтримують одне одного, проводять час разом. Навіть коли мовчати разом — у задоволення. А насильство, виправдане «випадковістю», — це крінж, а не любов. Книга читається легко й навіть романтично: між героями виникає сильний зв’язок, що здається щирим і справжнім.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Табу на поцілунки ❤️

"Табу на поцілунки" - це продовження книги "поцілунок був не останній", про яку, ви дізналися з моєї попередньої рецензії. У вже знайомої вам пари -  Льолі і Стаса почалося табу на поцілунки. Після того як у попередній книзі Стас впав з даху і втравмувався вони перестали бути папою але залишилися друзями. Ц них стаються різні пригоди і несподівано вони знову стають парою. Купують собі окреме житло і тепер їх не розлучити.. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
3.5
Середня: 3.5 (2 оцінок)
Якщо "Готель" Артура Гейлі мені "зайшов" на УРА, то про "Детектива" важко сказати, залишилось неоднозначне враження. Початок був динамічним і заінтригував, сюжет розгортався цікаво та обіцяв напружену детективну історію. Але, у середині книги все стає перевантаженим: з’являється надто багато подій і сюжетних ліній, через що легко загубитися, а читання сповільнюється й дається важко. Фінальна частина знову зацікавлює: з’являється напруга, моторошні нотки та несподівані сюжетні повороти. Останні приблизно сто сторінок читаються легко й динамічно.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Поцілунок був не останній 😘

Уявіть собі життя в якому ви ходили в давно знайому вам школу, спілкувалися зі своїми друзями і в сімї було все в порядку але одного разу все змінилося. Те саме сталося з Оленою Поривай або ж Льолею. Спершу вона жила у щасливій сім'ї, училася в ліцеї, мала близьких друзів але одного разу її тата несправедливо звинуватили у злочині а все інше теж зникло. Вона мусила з мамою переїхати до бабусі й дідуся та перейти до іншої школи. У іншій школі багато людей знущалися зі слабших а Льоля хотіла їх захищати. І так триває поки вона не зустрічається зі Стасом.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (3 оцінок)
Найперша книга Артура Гейлі, яку я прочитала, і хочу зазначити, що знайомство пройшло успішно) Єдиний недолік книги- від неї неможливо відірватись! Дуже сподобався сюжет, події якого розгортаються в готелі. Готель, який містить свої таємниці, і разом з головним героєм ми їх розгадуємо. Легка в читанні. Рекомендую.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Сім історій

Сім історій на любителя. Мене на всі не вистачило: можливо, я ще морально не готова читати подібну літературу в такому обсязі. «Скибка місяця у вікні навпроти» - про чоловіка, що став коханцем одруженої жінки, першим за ліком коханцем. Його думки з цього приводу під час спільно проведеної ночі. Доволі неординарно та зі смаком написано. Мені сподобалося. Контрастує із цим оповіданням « Absurd a la noveli». Реально абсурдне оповідання у стилі постмодерну, про кінець часів «перебудови» - черги, дефіцит, конфлікт у Карабасі та ірано-іракський, плюс згадується Єльцин.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Сепарація від батьків)

Останнім часом я перечитала багато казок разом із сином. І раптом почула від нього цікаве й несподіване запитання: «чому казки з мого дитинства такі жорстокі тут когось з’їдають, там викрадають»? Чесно кажучи, у дитинстві мене (та, мабуть, не лише мене) це зовсім не хвилювало.

Тому фінал казки син вигадав свій: Колобок таки втік від лисиці, адже, по суті, і баба з дідом теж хотіли його з’їсти 😅.

вподобати
0 користувачів вподобало.