Рецензії та відгуки на книгу

Це з серії книг про які дуже складно говорити однозначно! Вона має багато граней, дивна, тригерна, місцями відштовхує, та водночас неймовірно захоплива!  Книга читалась навмання без вибору автора чи анотацій чи відгуків. Тому дивлячись  на обкладинку , здається щось легеньке, ромфентезі наприклад, але таки почитавши відгуки, ой як важко помилитись! Події розгортаються в маленькому містечку у США в 90 роках.

Якщо перша книга «Школи Тіні» була таким собі лайтовим розгоном, то у «Визволенні» автор тупо зриває ручник, і сюжет несеться в максимальну кріпоту. Корделія Лю, яка ще вчора просто намагалася вижити і не поїхати дахом у цій елітній гімназії, тепер конкретно підсіла на рятування привидів. Це стало для неї чимось на кшталт лютої залежності, вона зловила вайб місцевої героїні і вже не може зупинитися. І тут починається найжорсткіша драма: її тіма, Бенджі та Агнес, взагалі не вивозять цей двіж.

У п'ятій книзі Колфер робить те, що давно напрошувалося. Якщо ти довго вважаєш себе найрозумнішим чуваком у кімнаті, рано чи пізно в цю кімнату зайде хтось, хто втре тобі носа. І у «Втраченій колонії» Артеміс нарешті стикається зі своїм абсолютним віддзеркаленням - дванадцятирічною геніальною дівчинкою Мінервою Парадізо. Оце реально крутий психологічний спаринг, коли дві роздуті підліткові гіперего намагаються переграти одне одного, а на кону, як завжди, доля цілої цивілізації.

Серед чарівних казок у цій книзі є оповідання-фентезі «У країні сутінків». Читала його і плакала. Чимось мені нагадало «Оскара і Рожеву Даму» Шміта. І хоч критики схильні вважати, що Країна сутінків - то потойбіччя і країна смерті, я все ж дивлюся на цей твір із оптимізмом. У Стокгольмі живе хлопчик Йоран. Він уже рік прикутий до ліжка і не може ходити через хвору ногу. Він постійно у своїй кімнаті, грається, малює, читає. Батьки розчаровані і розмовляють на кухні, що напевно хлопчик ніколи не зможе ходити.