Чудова книжечка для малечі, яка хоче дізнатися більше про музеї та їхнє місце у нашому житті. Я використовувала її в ті часи, коли викладала в університеті «Музеєзнавство» і демонструвала студентам матеріал з музейної педагогіки. Шкода, що подібної літератури в нас майже нема; приміром, у польських музеях є цілі полиці, присвячені літературі про музеї і для дітей. Що ж стосується українського видання, то воно виконане на якісному папері, із кольоровими ілюстраціями. Чесно - навіть школа вирізати і псувати цей журнал. Але якщо автори вимагають писати, малювати і вирізати, слід дослухатися.

Одне з небагатьох українських видань про музеї. Шкода, що їх так мало і що коштують вони недешево. Перед нами якісна книга із чудовими ілюстраціями і текстом до них - про експонати одного українського музею. Із більшістю зображень я згідна, однак деякі не включала б до дитячої книги, бо там є оголені фігури. Як на мене, подібний експонат можна замінити більш зрозумілим для дітей. Книга у доступній формі наближає художні музеї до дітей. Зауважу, що музеї природничого типу малечі більш зрозумілі, та і не всі дорослі залюбки відвідують художні музеї.

Як і всі романи пані Гарріс, даний також апелює до естетичних почуттів читача й має гастрономічний відтінок. І нібито є головний герой - письменник, але насправді ним виступає ожинове вино, як спогад про дитинство і про гармонію із собою. Додам, що місто Ланксне фігурує у тетралогії про шоколад, тож, напевно, дану книгу слід розглядати, хоч і як окремий твір, однак із натяком на поєднання із героями іншого циклу. І як тут не згадати «Людську комедію» Бальзака, де герої кочують з одного твору в інший?!

Доволі непогана із містикою та детективною лінією, трохи еротики як розбавлення сюжету, несподівані повороти.