
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у квітні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Скандинавська депресія, безсмертна печінка та крах правосуддя
Гаррі Голе знову на дні. Ракель його вигнала, він знову п'є так, ніби завтра не настане, і копирсається в старих «висяках». Аж раптом він прокидається з моторошним похміллям, руками в крові і тотальною амнезією. Трохи згодом з'ясовується, що жінку всього його життя жорстоко вбито. Тепер йому треба знайти вбивцю, паралельно сподіваючись, що цей вбивця - не він сам.
#
Вбивство на рідній вулиці
Перед нами класичний замут про тихе провінційне містечко, де всі одне одного знають, але в кожного є що ховати від очей сусідів і, навіть, родини. Це шведська глибинка, містечко Скуга. Літо, спека, цвітуть конвалії. Місцева зірка і просто красуня Аннелі збирається вийти заміж. Усе на понтах: ідеальна пара, заможні родини, купа гостей, подарунки. Але буквально за день до вінчання наречена йде з дому і тупо випаровується.
#
Бандитські нульові, зливи ГУБОЗу та журналістика замість літератури
Сюжет, якщо його можна так назвати, будується навколо брудних політичних ігор, тіньових схем та кримінальних розбірок. Анотація гордо кричить, що книга написана на основі достовірних оперативних даних податкової міліції, реальних судових справ та неопублікованих журналістських розслідувань. Це такий собі суворий український нуар без прикрас, де немає хороших хлопців - є лише ті, хто краде більше, і ті, хто тримає зброю міцніше.
#
Смерть за лаштунками
Якщо ви звикли, що шведський детектив - це обов'язково розчленованка, маніяки з важким дитинством і депресивні копи, які бухають у заметах Стокгольма, то пригальмуйте. Марія Ланґ - це зовсім інше кіно. Її не дарма називають шведською Агатою Крісті. Це такий собі вінтажний детектив із вайбом 50-х років, де немає відвертої жесті, зате повно красивих, успішних людей, які за закритими дверима щиро ненавидять одне одного.
У кожного своя правда! Брешуть усі
«Брешуть не тільки вбивці» Марії Ланг класичний детектив у форматі закритого простору, де все замикається на невеликій групі людей і одному острові посеред озера. І вже з перших сторінок відчувається спокій тут дуже умовний.
Спершу все виглядає як звичайний відпочинок молодих людей , трохи сонця, трохи безтурботності , трохи легких розмов. Але ця картинка швидко тріскається після злочину, і атмосфера різко змінюється. Найцікавіше, що напруга не вибухає одразу, вона повільно наростає через дрібниці, погляди, паузи, дивні реакції , те що не озвучують в голос.
#
Полювання на виснаження
Якщо ти думав, що після двох попередніх раундів цієї шведської рулетки тебе вже нічим не пробити, Натт-о-Даґ просто мовчки підвищує ставки. Стокгольм 1795 року - це вже не місто. Це агонія, застигла в камені та кризі. Воно вигоріло, згнило і тепер чекає на фінальний удар милосердя. Тут більше ніхто не грає в закони чи справедливість. Усі маски зірвані, інквізиція скасована, залишається тільки голий, тваринний інстинкт виживання.
#
Репортаж із пекла, де чорти носять перуки і камзоли
Слухай, якщо ти думав, що після «1793» можна видихнути, вимити руки з милом і піти пити чай - ти фатально помилявся. Натт-о-Даґ не з тих, хто дає своїм героям відпустку. Він просто бере їх і кидає на ще глибше дно, туди, куди навіть щури бояться спускатися.
#
Книга, що залишає шрами
Забудь про туристичний Стокгольм. Забудь про акуратні кольорові будиночки і спокійну Скандинавію. Стокгольм зразка 1793 року - це відкрита, брудна рана. Король Густав убитий, еліти в паніці, а з боку Франції вже долітає холодний, металевий скрегіт гільйотини. Параноя висить у повітрі, ніби густий ранковий туман над портом. Місто гниє, і всі це знають.
Та «ожинова зима» увійшла в історію , хуртовиною на початку травня…
Сару Джіо я зазвичай беру як своєрідну «після смакову терапію» де знаєш, що за динамічним сюжетом буде фінал, де полегшення від якого емоції зашкалюють більше ніж від сюжету!
Після важких історій, вони читаються легко, але при цьому залишають емоційний відбиток. «Ожинова зима» якраз із таких текстів, зовні спокійна , майже делікатна проза, але всередині вона тримається на темах втрати, материнства, памʼяті та тихої несправедливості, яка не завжди має гучне пояснення.
моторошна історія про темряву, що ховається в людській душі
Книга Андреса де ла Мотта це той тип трилера/детектива який з перших сторінок затягує в холодний, тривожний світ, де легенди і реальність постійно перетинаються. «Гірський король» це історія про зниклу дитину , про маленьке містечко , яке зберігає свої таємниці набагато довше, ніж має право, і про зло , яке виникає, а просто ховається глибше. І саме ця тиша тут лякає найбільше.
