Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Підручник з культури
Мала честь бути студенткою Миколи Володимировича та слухати курс його лекцій з культури; потім викладала в університеті історію української та світової культури за його посібником, що витримав чимало видань ще з 1990-х років. По суті, це найкращий підручник з цієї проблематики для вищої школи. В чому секрет успіху? У доступності. Написано зрозумілою мовою, адже спершу розрахований був на студентів технологічного університету. По-друге, чимало цікавих фактів, що є родзинкою видання. Я сама з інтересом читала про це. Особливо сильними є розділи до початку 20 століття.
Цікава Житомирщина -1
До першого тому туристичної енциклопедії пан Георгій вніс інформацію про природні та історико-культурні обʼєкти таких районів області, як Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Ємільчинський, Коростенський, Коростишівський. Додам, що книгу було створено задовго до адміністративної реформи і тепер у Житомирській області лише чотири райони, а Володарськ-Волинський називається Хорошів. Загалом йдеться про 1021 об'єкт, зроблено 670 фотознімків.
Співомовки
Співомовки - доволі оригінальний жанр, чимось нагадує усмішки. У 19 столітті ними зачитувалися студенти, це точно знаю. Тематика віршиків різна, але з прочитаного можу сказати, що це сповнені національних стереотипів народні козацькі усмішки, де українці є головними героями поряд із росіянами (москалями), євреями, ромами (циганами).
Моє щастя
Для мене (до прочитання цієї збірки) Борис Грінченко був: 1) прозаїком; 2) лексикографом (відомий його словник); 3) громадсько-політичним діячем (за однією з версій, він належав до Братства тарасівців). Однак я не знала, що він також був і поетом. Погоджуюся із колегою-рецензентом, що його поезія є значно слабшою за прозу, як тематично, так і за формою. Однак вона є патріотичною та надихаючою. Взяти хоча б поезію «Моє щастя». Спершу я думала, що автор оспівує кохання: йому не потрібна влада і гроші, це ніщо порівняно із іншою цінністю.
Цікава Житомирщина -2
Популяризатор історії і культури Волині-Житомирщини Георгій Мокрицький років з пʼятнадцять тому підготував проєкт «Цікава Житомирщина», метою якого було зробити регіон більш туристично привабливим. Тому передбачалося видання чотирьох томів однойменної серії книг, де були б фото найвизначніших культурних обʼєктів районів області. До нещодавньої адміністративної реформи їх (районів) було аж 23. У другому томі пан-краєзнавець розповідає про такі райони, як Лугинський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький.
У просторі і часі
У 1990-ті роки, коли Україна проголосила незалежність, одним з процесів історичної науки стало відродження краєзнавчих розвідок. Це було на часі. На Житомирщині ініціаторами відновлення Товариства дослідників Волині та популяризаторами історії і культури рідного краю стали Микола Юхимович Костриця та Георгій Павлович Мокрицький. Саме їм належить значна частина краєзнавчої літератури 1990-х - 2000-х років.
Житомирські кияни
Невеличка брошура про визначних діячів культури, науки і мистецтва, що повʼязані з Житомиром і Києвом. Автор називає їх житомирськими киянами. Як на мене, термін не дуже вдалий, бо применшує значення Житомира як міста, нібито ми хочемо продемонструвати, що ми провінція, але з цієї провінції вирвалися деякі представники, які в Києві (столиці) змогли себе реалізувати.
З голосу нашої Кліо
Знайшла, що ця книжечка видавалася ще у 1993 році, щойно після проголошення незалежності. Власне, сама подача матеріалу якраз характерна для 1990-х, коли в історії України активно шукали своєрідну магію та займалися міфотворенням. Напевно, так і мало б бути. Взяти хоча б вступ, в якому пан Михайло на повному серйозі розповідає, що в перекладі з тюркських мов слово «хохол» означає синьо-жовтий. До речі, на історичному факультеті у 2001 році лектор нам казав те саме.
Таблиці і схеми
У 2000-ті роки посібники пані Щедріної з історії України та всесвітньої історії для 10-11 класів були справжнім бестселером серед учнів та вчителів. То був час, коли підручники у школах були або відсутні взагалі, або були ще з радянських часів, або писалися зарозуміло. Принаймні в мене у 10 класі підручника з всесвітньої історії не було, і ми писали конспекти. Тому поява посібника Щедріної неабияк допомогла краще підготуватися до уроків і пар. І хоч формат видання нагадував більше вчительський зошит, дітям було зручно користуватися цими таблицями і схемами.