Рецензії та відгуки на книгу

Зізнаюся, що книга далася мені не просто: я двічі починала її читати, в перший раз у поїзді. Може, це я така, але раджу все-таки читати роман у тиші, адже можна загубитися в сюжетних лініях. Тож я спершу переглянула двосерійний фільм з неперевершеним Томом Харді (з тих під кардинально змінила своє ставлення до цього актора, вважаю його одним з найпотужніших), а вже потім таки змогла сісти читати вдруге. Чимось манера оповіді схожа на готичні романи, чимось нагадує Джейн Остін та Шарлоту Бронте, чимось - молодого Бальзака. Але історія надзвичайно цікава та глибока.

Ця книга не тільки незвична, але й незвичайна, бо війна в ній скоріше відчувається, ніж просто описується. Біда, спричинена війною, просочується у самі глибини єства читальника, у кров і плоть, змушує разом з авторами наново переживати події 2022 року. Це – книга про співпочуття людей в часи, коли раптово руйнується звичне життя, світ стає малозрозумілим і подекуди навіть ворожим. Лаконізм, образність, концентрація почуттів на тлі гостро відчутної правдивості емоцій і Тетяни та Юрія Пероганичів, і хлопчика Богданчика стає фактографічною мозаїкою буднів людей, відірваних від свого дому.

Люблю книжки. Не тільки писати, а й читати. Як подобається щось на початку - читаю далі, не подобається - відкладаю книжку вбік, і або повертаюся до неї згодом, або передаю в чиїсь руки. Бо якщо щось не відгукнулося мені, це зовсім не означає, що воно не має відгукнутися комусь іншому.

Цікава ідея представляти пісні Боба Дилана у формі малюнків для дітей молодшого шкільного віку і старших. Відзначу, що сам задум ознайомити нас з україномовним перекладом відомої пісні співака є оригінальним: я особисто не знала, про що вона. По-друге, чудовими є ілюстрації Пола Роджерса, можливо, у цій книзі вони є більш вартісними від розміщених посторінково рядках Forever Young.