Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

3.25
Середня: 3.3 (4 оцінок)

Пісня Сюзанни

«Пісня Сюзанни» — книга з епічного циклу «Темна Вежа», що вибивається із загального ряду своєю сюрреалістичністю. У центрі уваги — Сюзанна, одержима демоном, яка опиняється в Нью-Йорку, вагітна істотою. Кінг руйнує четверту стіну, вводячи себе як персонажа в розповідь і тим самим досліджуючи межі авторства та долі. Цей крок надає оповіді метафізичної глибини. Роман є швидким і напруженим, його головна мета — розставити всі фігури на шахівниці для фінальної, вирішальної битви. Це не самостійна історія, а крихкий, але необхідний міст, що веде до серця Темної Вежі.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Нехай мене звуть Ґантенбайн

Головний герой, мов досвідчений актор, приміряє на себе маски, і найголовніша з них — маска сліпого Ґантенбайна, що бачить більше за зрячих. вигаданий образ дозволяє йому відсторонитися від власного життя та спостерігати за світом, не будучи поміченим. Книга — це дзеркало, що ставить під сумнів, чи не є наша особистість лише сукупністю ролей, які ми граємо. Стиль Макса Фріша — це холодний, але глибокий аналіз. Його проза, мов застигла думка, точна і не містить зайвих слів.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Пурпурові вітрила кохання

Історія про Ассоль, дівчинку, яка рано втратила матір, а її батька ненавиділи, бо він не врятував від загибелі людину, яка кричала про допомогу. Ніхто тоді не брав до уваги того факту, що колись матір Ассоль саме до нього звернулася по гроші, що він відмовив, і це частково призвело до її смерті. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

Небіж Рамо

Один із творів, що входить до цієї книги. Це філософський діалог між автором і небожем відомого французького композитора, що мав місце в кафе. Написано твір доволі складною мовою, насиченою різноманітними зворотами, складними реченнями, тож читати буде важко, а усвідомлювати прочитане - ще важче. По суті, перед нами філософська полеміка про буття людини в сучасному світі. Для чого ми живемо? Чи варто читати книги, чи краще отримувати задоволення у веселощах і випивці? Що значить бути генієм? Як повинні жити генії? Як ставиться до них суспільство? Чи не краще бути звичайною людиною?

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

У пошуках Ельдорадо

Читати твори просвітників дуже непросто. Я раджу це робити всім, кого мучить безсоння. Вольтера читала на другому курсі університету й дуже мучилася, однак Дідро виявився ще гіршим. Тому одразу застерігаю: особливої насолоди від прочитання ви не отримаєте. Тим не менш, пропонована книга свого часу була забороненим бестселером. Це філософська повість про мандри Кандіда світом, про пошук ним сенсу життя та щастя. У творі згадується казкова країна Ельдорадо і звучить відома фраза: «Повернімося до наших баранів».

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (2 оцінок)

Книга про виживання

Хто у школі не читав хоча б одного розділу з життя Робінзона Крузо на безлюдному острові? Свого часу в мене вдома стояло дві книги - одна товста, що розповідала про Робінзона Крузо без купюр, а друга - переказ книги Даніеля Дефо, адаптована для дітей версія, бо в шостому класі Дефо здавався важкуватим для прочитання. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (2 оцінок)

Історії про кохання

Іван Бунін є, напевно, найвідомішим у світі автором новел про кохання. У збірці «Темні алеї» зібрані ті, що писалися ним в еміграції у 1930-1940-і роки. Найбільше мене зачепило оповідання «Темні алеї», що дало назву збірці. 

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (2 оцінок)

Казковий світ дитинства

Це була одна з перших книг Астрід Ліндгрен, яку я прочитала у 9-10 років, причому зробила це із великим задоволенням. Тоді я була ровесницею Пеппі, тож історія про сильну дівчинку з рудим волоссям і веснянкам мені прийшлася до душі. Я теж хотіла мати цілу валізу золота й купувати все, що захочу (у 1990-ті грошей не вистачало); я теж хотіла бути сильною і кидати на дерево своїх ворогів (у школі з мене сміялися через мою зовнішність); я теж хотіла мати щирих друзів, які б просто так зі мною спілкувалися і не чекали нічого натомість.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Цю книгу кожен осягнути не може, бо це твір постмодернізму, де звичним є розщеплення особистості, потік свідомості, існування декількох світів. Головний герой раптом вирішує видати себе за сліпого, називає себе Гантенбайн й спостерігає за тим, як люди себе поводять. Вони ж упевнені, що він не бачить багатьох речей, тож можна брехати, махлювати. Доволі цікавим є образ Лілі - сьогодні вона акторка, а завтра запросто може стати італійською графинею, для цього достатньо просто змінити колір її волосся. І що буде, якщо провести з нею ніч?
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
В день народження відомого українського письменника Олександра Довженка 10 вересня,книгу ,яка містить щоденникові записи,потаємні думки нашого українського геніального режисера,сценариста, письменника,читається з подвійною цікавістю,завзяттям.Про воєнні,повоєнні події написано правдиво і без фальші.Подобається ,що це реальні події,в деякій мірі біографічні миттєвості,які пережив Довженко.Різнопланові характери людей,з того часу ,дуже добре передають атмосферу,настрій,який панував в душах простого народу.Сумні,зі сльозами і досить веселі випадки ,увійшли до цієї збірки.В сучасному етапі треба
вподобати
0 користувачів вподобало.