
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Вежа із чорного дерева
Центральна новела, що дала назву збірці, — це шахова партія між двома художниками. Молодий, амбітний представник сучасного мистецтва протистоїть старому генію, що живе у своїй "вежі" — світі, де панують лише його власні правила. Їхня розмова — це сутичка двох епох, двох світоглядів, де слова гостріші за пензлі. А на тлі цього поєдинку розгортається таємничий еротичний трикутник, що нагадує: справжнє мистецтво — це завжди про життя, а не про теорію. Інші новели, наче відлуння, відгукуються головною темою.
Королі і капуста
це не роман, це химерний калейдоскоп, зібраний із уламків життя, розбитих сердець та політичних інтриг. О. Генрі, визнаний майстер новели, запрошує нас не в подорож, а в лабіринт тропічної країни Анчурії, де кожен кут приховує нову історію, а кожна зустріч — новий поворот долі. Генрі не дає читачеві відпочинку. Він жонглює сюжетами, перекидає персонажів з історії в історію, і в цій, здавалося б, безладній грі, вибудовує цілісний і живий образ Анчурії. Його фірмовий гумор — тонкий, іронічний і завжди доречний — перетворює кожен розділ на справжнє свято слова.
Мауглі
Маленький хлопчик, покинутий у лісі, знаходить свій дім у вовчій зграї. Кіплінґ вигадав Закон Джунглів, але він говорить не про правила виживання, а про мораль. Цей закон вчить повазі до старших, відповідальності за свої вчинки, вірності своєму слову. Ці принципи актуальні і сьогодні, вони універсальні для всіх цивілізацій. "Мауглі" — це не просто дитяча розповідь, це гімн природі та її силі. Автор показує, як крихкий світ людей протистоїть величній і вічній мудрості джунглів. Це книга, яка змушує задуматися про наше місце у світі, про те, що справжня сила — в силі духу.
Феміністичний виклик
Колись в університеті ми вивчали «Ляльковий дім» норвезького драматурга Генрі Ібсена. І тоді я не розуміла, що не подобається Норі. В неї є заможний чоловік, гроші, він називає її лагідно. Однак з роками я усвідомила, що Нора хотіла поваги до себе і свободи. Її життя з чоловіком було чимось схожим на життя ляльки в домі, коли всі її дії контролюються, а вона сама не має права жити так, як вона хоче. І зверніть увагу, як Нора ставиться до свого чоловіка: вона залізла у борги, щоб його вилікувати, вона знайшла підробіток, щоб швидше повернути гроші. Чи цінує це її чоловік? Ні!
Покора
Уельбек, як завжди, не прагне догодити. Обрання мусульманського президента у Франції є лише тлом. Справжня історія відбувається в голові головного героя. Він є уособленням сучасної західної людини: самотній, розгублений, зневірений у цінностях. Він з іронією спостерігає за руйнацією світу, що його виховав, і в цей момент ісламська влада стає для нього цікавою альтернативою. Саме в цьому полягає ключовий меседж Уельбека: Захід, втомившись від власної свободи та нігілізму, готовий віддати її за спокій та порядок.
Ігри, у які грають люди
Це своєрідний путівник лабіринтом людських взаємин, де автор, мов досвідчений гід, розкриває справжні мотиви наших вчинків. Берн запрошує нас подивитися на себе і своїх знайомих з несподіваного ракурсу: як на учасників складних і несвідомих «ігор». Автор майстерно препарує ці сценарії, розкладаючи їх на складові: транзакції, позиції (батько, дорослий, дитина), приховані повідомлення та неочікувані «виграші». Саме цей транзакційний аналіз є серцем книги. Він не просто пояснює, чому ми поводимося так, а не інакше, а й дає нам інструменти для усвідомлення цих патернів.
Гаррі Поттер і прокляте дитя
Це п'єса, що розширює всесвіт Роулінг, але водночас ставить під сумнів його незмінність. І саме в цьому — її найбільша сила й найбільша слабкість. Забудьте про затишні вечори з книгою. Це зовсім інший досвід. Театральний формат диктує свої правила: динамічні діалоги, швидкі зміни сцен і концентровані емоції. Не всім фанатам це сподобалося, адже багато хто звик до детальних описів і внутрішніх монологів. Однак саме ця форма дозволяє авторам створити щось свіже, не копіюючи вже існуючі романи. Ключова ідея п'єси — це тягар спадщини.
Чому нації занепадають?
чому одні народи потопають у бідності, тоді як інші досягають вершин багатства? Забудьте про заїжджені пояснення. Автори не звинувачують у всьому географію, клімат чи культурні особливості. Вони кидають виклик цим міфам і пропонують власне, куди глибше й переконливіше бачення: уся справа в інституціях. Але це не сухі, бюрократичні правила. Це невидимі «правила гри», що визначають, чи можуть люди творити, інвестувати та вільно дихати.
Облуда
це не просто продовження, це справжній апокаліпсис для розуму, що безжально руйнує крихкий світ, вибудуваний у першій частині. Якщо "Облудні сосни" заманювали читача в пастку загадки, то ця книга відкриває її двері, але лише для того, щоб показати, що справжній жах чекав не зовні, а всередині. Крауч майстерно перемикає фокус з "Що відбувається?" на "Що буде далі?". У цьому романі немає місця для повільних роздумів чи спокійних моментів. Кожна сторінка — це гонка на виживання, де найменша помилка може коштувати життя.
Сходить місяць
"Сходить місяць" Ерін Гантер — це не просто подорож, а справжнє випробування для обраних котів. Після зустрічі в горах вони мають повернутися додому з повідомленням від Півночі. Але Зореклан вибрав для них найскладніший шлях, повний небезпек та непередбачуваних перешкод. Кожен крок на цьому шляху — це вибір, який може визначити їхню долю. Роман заглиблюється в складні взаємовідносини між героями. Їхня мандрівка — це не тільки фізичне випробування, а й духовне. Вони змушені вирішувати, що важливіше: їхні особисті почуття чи вірність Клану?