Книжка - концентрат літа і щастя від Бредбері. Головні герої - двоє підлітків, Дуглас і Том. Вони цілими днями ганяють вулицями з друзями, допомагають старшим по господарству, граються, мріють, вигадують. Маленькі і великі підліткові радощі, такі наповнені подіями дні влітку, коли не треба ходити до школи, безліч ідей і подій. Одного дня рвали кульбаби на вино, щоб налити золотий напій у пляшки. Іншого - Дуглас зміг дістати чудові кеди-швидкольоти, умовивши продавця продати йому дешевше і нагадавши про прудкість юності.

Насправді, багато чого очікувала від цієї історії, але на жаль книга книга мені не сподобалася. По-перше, я досить довго її читала, часом відкладала і все ж таки дочитала. Інтерес прокинувся вже ближче до кінця, після 60%. Написана досить прісно, містить багато розрізнених епізодів, які не впливають на загальний сюжет. Наприклад, детально розписана історія про молоду мати-одиначку Джоанну, злого хлопчика Ґассі, хворого на туберкульоз сусідського хлопчика, який просто помер і все, дивний епізод про сусідську дівчинку, яку Джонні неодмінно захотів узяти з собою на морську прогулянку.

Якби...Якби...Якби Як часто ми кажемо це слово. Як часто аналізуємо свої вчинки і припускаємо, як могло все скластися якби.. Ірен Роздобудько написала цікаву книгу, поєднала минуле і сьогодення на прикладі життя однієї жінки. Читається ця історія дуже легко на одному подиху, повернення в часі у минуле завжди викликало у мене неабияке захоплення. Але дочитавши книгу я трішки розчарувалась.Героїня книги - молода журналістка Ніка - успішна в усіх смислах дівчина, якамає свої скелети в шафі...

Давно вже хотіла прочитати цю книгу і не даремно! Читаючи її я отримувала задоволення від кожної сторінки, від кожного рядка. Коли читала, у мене було враження, що я маю затишну бесіду зі старим другом, який начитаніший, ерудованіший і розумніший від мене, але не хизується цим, і з яким можна плідно і довго поговорити про різні книжки, не соромитися сказати, що часом читаєш любовні романи або якісь інші легкі книжки, який може дати пораду, як підступитися до Еко чи що Толкін не такий простий, як здається на перший погляд.