Рецензії та відгуки на книгу

Хочу розпочати свій відгук славетними слрвами "Слава Україні -Героям слава!" Адже це саме ті слова і та думка шо залишилась у памяті після прочитання книги. Автор щиро і відверто описує в автобіографічному романі події Ілловайського котла. Мужність і відданість військових, самопожертви волонтерів і безтрашність мирного населення що чекають на перемогу. Особливий момент про маленьку дівчинку що пройшовши заміноване поле принесла кошик зі спілою полуницею. В книзі майже немає сцен жорстокості -але це книга про війну, про біль, про пекло Ілловайського котла .

Нема оцінок

Опубліковано marusya84 Пт, 02/13/2026 - 12:24

#

Осіннє

У четвертому томі творів Василя Врублевського знаходимо його поетичні спроби, а також рецензії та огляди на художню літературу, статті в газетах на суспільно-політичні теми, трохи анекдотів та фейлетонів. Анекдоти, я б сказала, на любителя, цілий блок про житомирський тролейбус. Статті - більше про сприйняття звичайними людьми політичної ситуації в нульові роки, а от поезія мене зачепила найбільше. Бо вона поза часом і простором. Вірші подано за хронологічним принципом, що дає змогу простежити еволюцію поета.

Середня: 4 (1 оцінок)

Опубліковано Chloia Пт, 02/13/2026 - 10:48

#

Сумна історія яка повторюється

Мені книга була важкою. Події, які відбуваються в нашій країні, залишили свій слід… Книгу дали почитати , а опис я не читала, взялася одразу. Не маю звички залишати книги непрочитаними, тому читала довго… Хоч там уже й інша історія почалась, але моменти про війну до мурашок.

Історія про життя декількох поколінь жінок, що постає в пам’яті Меланії, котра, втікаючи з сином від війни (сучасної) з Києва, опиняється в Німеччині. Саме тут вона розплутує ниточку історії своєї родички, яку в 40-х роках було вивезено з України на тяжку роботу.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Chloia Пт, 02/13/2026 - 10:27

#

Це збірка казок, але я хочу написати відгук саме на «Півник та бобове зернятко»! Є таке українське прислів’я «Береженого Бог береже», що є застереженням від поспіху. Тому треба вчитися не поспішати й бути обережними. От і півник не послухався курочку та дзьобнув бобове зернятко, яке застрягло в горлі. Курочка в казці виступає як уособлення мудрості й турботи. Вона попереджала не їсти бобове зернятко, а коли біда сталася побігла рятувати півника, хоч це було й непросто. До кого б вона не зверталася, усі просили принести ще щось.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано marusya84 Пт, 02/13/2026 - 09:35

#

Соломʼяне щастя

Українська народна казочка, яка оспівує мудрість, кмітливість, а я б додала ще - чесність і порядність. І, що цікаво, тут ніхто нікого не зʼїв і не обманув. По-чесному ведмідь, вовк, лисиця, заєць потрапили «в полон» до діда, їх бичок не обманював: він дійсно зроблений із соломи. Звірі бачили бичка, розмовляли з ним, хотіли взяти собі смоли для того, щоб помазати свої рани, і приклеювалися до бичка. Смішно та повчально: не треба бути таким наївним і недалекоглядним. Та й по-чесному звірі повелися, коли обіцяли дідові меду, овець, курей, городини в разі звільнення.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Chloia Пт, 02/13/2026 - 08:45

#

«третій зайвий» інколи зовсім не зайвий!

Казка ніби й увібрала в себе основу зі звичних казок, але здивувала! Тут стільки неймовірних пригод, що ми перший раз, як читали, заплуталися 😅 Багато смішних моментів! Раджу казочку це щось новеньке))

Нема оцінок

Опубліковано Сергій Іщенко Пт, 02/13/2026 - 03:57

#

Ця книжечка - справжній скарб. Вона така крихітна (серія «Мікромініатюра» від «Фоліо» - це геніальна ідея), що її реально можна носити в кишені біля серця і це, мабуть, найкращий формат для раннього Тичини. Тут зібрано саме те, за що ми його любимо: «Сонячні кларнети», «Пастелі», інтимна лірика. Читати ці вірші в такому мініатюрному виданні - це зовсім інший досвід. Ти ніби підглядаєш у замкову щілину за всесвітом. Кожен рядок тут дзвенить, як натягнута струна. Немає ніяких тракторів і партій, тільки чиста музика, кольори і космос.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Сергій Іщенко Пт, 02/13/2026 - 03:28

#

Бізнес-план

Це та казка, з якої ми всі виросли, як із дідової свитки. «Солом’яний бичок» - це вам не якийсь там «Гаррі Поттер», це наш рідний, український сюрреалізм із запахом диму і смоли.
Згадуєш сюжет і думаєш: ну це ж геніально! Дід не мав зброї, не мав сили, не мав грошей. Що він зробив? Він увімкнув кмітливість. Зліпив бичка з мотлоху: соломи і паличок, обмазав смолою і все, пастка на дурнів готова. Це ж чисто наша тема: зробити цукерку з г**** і вирішити всі проблеми.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Chloia Пт, 02/13/2026 - 01:01

#

Казка вчить, що легковажна й надмірно довірлива поведінка може принести біду. Вона нагадує, як важливо слухатись! і не залишати друзів у небезпеці. Півник настільки неслухняний і безтурботний, так упевнений у своєму другові Котику, що щоразу вірить хитрій Лисиці та впускає її до хатинки. А коли вона його викрадає кличе на допомогу. Котик постає відповідальним, розумним і сміливим другом. Завдяки своїй винахідливості він, удавшись до хитрощів, виманив спершу лисенят, а потім і саму Лисицю з будиночка, врятував Півника і стали вони знову жити спокійно та мирно.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Сергій Іщенко Пт, 02/13/2026 - 00:43

#

Піднімемо ставки, панове

Чесно кажучи, я думав, що після перших двох частин мене вже нічим не здивуєш. Але третя книга таки дала жару. Якщо раніше це була історія про дівчинку, яка потрапила в казку, то в «Часовому ім'ї» Наталія Щерба різко піднімає ставки. Тут уже не до жартів: герої дорослішають, і світ Ефлари стає по-справжньому небезпечним і темним.