Рецензії та відгуки на книгу

Книга містить кілька історій про хлопчика Дениска та його пригоди. Вона дуже зацікавить дітей та заохотить! яскраві кольорові ілюстрації та невеликі тексти роблять читання легким і захопливим, що важливо для заохочення дитини до книги. Особливо мене вразила історія про несправедливе ставлення до дітей. Казка показує Дениска як слухняного хлопчика усі йому усміхаються, його пестять, хвалять… Але щойно він робить невеликий проступок, всі ніби в один голос починають кричати на нього і настирливо повчають. Дениска в родині найменший, тому всі вважають своїм обов’язком його «пошипіти».

Середня: 5 (4 оцінок)

Опубліковано Chloia Ср, 02/11/2026 - 11:29

#

Усвідомлення та розуміння власних помилок

Це сумна історія, головний сенс якої вплив оточення. Погане середовище може калічити життя, і, здається, автор хотів донести це майбутньому поколінню. Оповідання розповідає про життя знедолених дітей.

Головний герой Дмитрик. Він життєрадісний, тонкий і вразливий, допитливий, з добрим серцем. Дмитрик розуміє, що деякі його вчинки неправильні, але під впливом жахливого друга боїться перечити й уникнути глузувань.

Нема оцінок

Опубліковано Матвієнко Людми... Ср, 02/11/2026 - 11:22

#

Наступний мій відгук про першу книгу "Від нервів" що написав та самостійно видав Володимир Ковцун український гуморист Владзьо. Книжка складається з невеликих оповідань що оформлені в три розділи. Село. Дитинство. Всесвіт. Тут все таке знайоме ніби поринаєш у спогади власного дитинства в селі і на вустах розпливається задоволена посмішка. Сидів. Думав. Це роздуми Короля монологів де кожне слово відлунює в голові його голосом. Війна. Сьогодення, воєнні події пронизані болем. І все разом. Букви. Слова. Сторінки. Заспркійливе. Від нервів

Нема оцінок

Опубліковано Сергій Іщенко Ср, 02/11/2026 - 11:17

#

Сміх як зброя проти диктатури

Василь Симоненко, «витязь молодої української поезії», залишив нам твір, який лише маскується під дитячу казку. «Цар Плаксій та Лоскотон» - це глибока соціально-політична сатира, маніфест оптимізму і, водночас, інструкція з повалення тоталітаризму.

Нема оцінок

Опубліковано Матвієнко Людми... Ср, 02/11/2026 - 11:00

#

Сьогодні поділюсь відгуком на збірку "Срав пес, перділи гуси" або Велику енциклопедію життя. Книга складається з кореньких і не дуже замальвок та роздумів про життя трьох авторів. Книга про минуле і про сьогодення. Книга що змусить посміхатися а можливо і реготати до сліз та і просто плакати порівнюючи чи згадуючи себе в подібних моментах життя. Вона написана простою мовою, присутні слова лайки, але це не спотворює мову а лише додає оригінальності.

Нема оцінок

Опубліковано Сергій Іщенко Ср, 02/11/2026 - 11:00

#

Семенко - це літературний панк 20-х років, той самий «анти-Шевченко», якого ми так потребували, щоб вирости з коротких штанців хуторянства. Його епатажне «Я палю свій "Кобзар"» це не вандалізм, а маніфест. Це відчайдушна спроба витягнути українську культуру з села в місто, замінити ідилічні садки на гуркіт трамваїв, дим заводів і ритм мегаполіса. Його поезія - це візуальний експеримент, гра зі шрифтами, звуками і сенсами. Він перетворив вірш на графіку, на «поезомалярство».

Середня: 5 (2 оцінок)

Опубліковано Chloia Ср, 02/11/2026 - 10:53

#

Казка та в ній урок!

Казка про богатирів приховує в собі глибокий зміст! Це усна народна творчість тому кожен добавляв те що вважав цінним!

Котигорошко народився з горошини типовий образ народження героя. Горошина символізує мале, з якого виростає велике. Незважаючи на скромне походження, Котигорошко стає могутнім богатирем. З дитинства він був надзвичайно сильним і робив те, що іншим було не під силу.

Середня: 5 (1 оцінок)

Опубліковано Сергій Іщенко Ср, 02/11/2026 - 10:41

#

Час замислитись: так кого ми виховуємо ?

«Федько-халамидник» - це не просто повчальна історія про бешкетника, це жорстка соціальна притча про природу гідності та ницість конформізму. Це текст, який вчить розрізняти справжнє «я» та соціальну маску.

Нема оцінок

Опубліковано Сергій Іщенко Ср, 02/11/2026 - 10:22

#

Чому нам брехали про сумну українську літературу

Чесно кажучи, коли береш до рук цю книгу (вірніше, ці дві цеглини, бо це двотомник), перша думка - лячно. Лячно, що зараз знову почнеться оте шкільне: кріпаки плачуть, воли ревуть, доля гірка, і всі вмирають від сухот. Ми звикли думати про українську літературу ХІХ століття як про суцільний цвинтар надій. Але упорядник Михайло Назаренко зробив щось неймовірне: він взяв цей міф і розніс його вщент.

Середня: 3.7 (9 оцінок)

Опубліковано Сергій Іщенко Ср, 02/11/2026 - 10:05

#

Маніфест покоління «дикого» капіталізму

Книга Андрія Кузьменка - це не просто автобіографічна повість. Це літературний рок-н-рол, це «road movie» на папері, і, мабуть, найчесніший документ епохи українських 90-х. Якщо ви хочете зрозуміти, чим жила молодь, коли «совок» уже впав, а нормальне життя ще не настало, не читайте підручники історії, читайте Кузьму.