Рецензії та відгуки на книгу

Це пʼєса Василя Врублевського, написана в сатирично-іронічному стилі й у постмодерному ключі. Героїв геть небагато, проте вони колоритні. Молодий чорт Антипко, що мріє про серйозну науку та такий собі лісовий кулібін; Відьма, яка має зарядити смартфона та полетіти заради цього до МкДональдсу на спроектованому Антипком пристрої; її племінник граф, що через прокляття заростає шерстю та іклами та скоро має стати вепром, а ще Навка, Русалка, Лихваріус. У пʼєсі цікавим є не стільки сюжет, скільки діалоги героїв, особливо репліки Відьми, в яких знаходимо і суржик, і арготизми, і рекламу.

Фраза «Крим наш» стала фатальним маркером епохи, гаслом, що у 2014 році розкололо реальність на «до» і «після». Проте за гучним політичним криком завжди ховалася тиша нерозуміння. Чи був Крим справді «нашим» для середньостатистичного українця до анексії? Чи знали ми його не як курортну декорацію, а як живий організм зі своїми шрамами, пам'яттю та голосом? Роман Анастасії Левкової «За Перекопом є земля» стає тим дзеркалом, у якому гасло «Крим наш» розсипається, поступаючись місцем складнішій і чеснішій істині: Крим - це не трофей, а земля, яку нам ще належить пізнати.