Григір Тютюнник

Книга для знайомства діток з творчістю Тарас Григорович Шевченко! Невеличка збірка віршів для першого знайомства, особливо актуальна зараз, коли дітям прищеплюють патріотизм. Адже поезія Шевченка наповнена любов’ю та відданістю своїй Батьківщині, і тому, вважаю, обов’язок кожного українця ознайомитися з нею. Я потрошки знайомлю сина з такою літературою, бо поки він більше хоче читати захопливі історії. Але коли я гарно пояснила, хто такий письменник і як він любив Україну удитини з’явився інтерес ❤️ У книзі зібрані найвідоміші вірші, які легко читаються й добре запам’ятовуються.

Одне із найперших оповідань Григора Тютюнника, яка знайомить читача із незвичайним світом Олеся. Хлопчиком, який відрізняється від інших дітей, помічає незвичайні здається буденні речі, а ще чутливий до краси природи. Дивак тай годі! Там зустрів рибку, яка мала всій власний світ, а згодом замість намалювати малюнок на завдання вчительки, створює власний. Він любить бути наодинці з природою, важко сходиться із однолітками. Не такий як вони, інший. Але хіба це погано? Незвичайний хлопчик, який живе в гармонії із собою та світом природи.

Я теж читала «Климка» у школі і плакала. Наша вчителька не могла повірити в те, що хлопчик загинув. Тим більше, що прямо про це Григір Тютюнник не пише: свідченням є сіль, що стала сипатися з мішка. Не може так бути, щоб він загинув, його обовʼязково врятують. А от сьогодні, на жаль, мені здалося, що автор усе-таки допускає загибель свого головного героя. І цим він посилює драматизм і трагізм другої світової війни, коли гинули не тільки дорослі, а й діти. Григір Тютюнник - майстер новели. Як Шмітт у Франції. Його слово завжди є влучним, а образи - колоритними. І катарсис після прочитання.

Недавно перечитала повість Г.Тютюнника "Климко". У школі цей твір мені подобався, але не сприймався так боляче, як зараз. Малий Климко є ніби уособленням усіх дітей, яких торкнулась війна. Очима цього хлопця ми бачимо усі жахи війни, які відлунюють у кожній деталі, у кожному вчинку, у кожному слові героїв. Зруйновані землі, поорані кулями, нафаршировані мінами, понівечені міста та села. А головне люди- виснажені, налякані, з фізичними та душевними ранами. Та незважаючи на всі ці жахіття багато з них залишаються добрими, щирими, здатними на самопожертву.