Тамара Горіха Зерня

Ця книга - це могутній протест проти війни. Вона змушує замислитися кожного про несправедливість, що панує у світі та про можливі шляхи її подолання. Її неможливо читати без сліз на очах. І не тільки через події, що в ній відбуваються, а й через розуміння того, настільки вони є близькими для кожного українця нині. Якщо для більшості із нас війна почалася у 2022, то для героїв книги - у 2014. Вони були одні із перших, хто відчули на собі статус "невільного вдома".

"Початок відліку неповерення...війна...яка розділила реальність"-вираз, який став нам знайомим не з чуток, але більшість так мало знає про реальний Донбас, як усе починалося, сприймаючи його лише крізь стрічки новосних телеканалів. Це книга саме про те, як усе почалося, історія котра розвінчує міф про те, що абсолютно усі мешканці "когось кликали". Вона теж була з моїх бажанок, саме через те, що я хотіла зрозуміти людей з Донецьку від "першого обличчя".

Дуже відверта та правдива книга про початок війни на Донбасі. Про все від самого початку. Коли ще ніхто не був до цього готовий. Про перші волонтерські заходи, першу допомогу. Про відвагу, патріотизм, дружбу, відданність, згуртованність та страховіття війни. Тоді все ще тільки починалося. Перші смерті, перші вибухи, перші обстріли. Тоді ще не вірилося, що війна стане повномасштабною і смертей буде ще так багато-пребагато. І весь той жах то тільки початок. Авторка просто майстер слова. Книга написана макимально реалістично. Сам текст читається дуже легко, але тема надто болюча.