You are here
Віктар Марціновіч "Мова"
"Сказаў "слава нацыі" - кажы і "смерць ворагам"! Вось так... І ніяк інакш!"
...книга про білорусів, що втратили мову і відшукують її знову.
Недалеке майбутнє. 40 -і роки цього століття. Білорусь. Вже не окрема незалежна держава. Це західна частина Російсько-Китайського Союзу. Москва не пуп землі, а периферія. Всім заправляє Піднебесна. У обігу юані - китайська валюта. Все населення розмовляє або російською або китайською мовами. Білоруська мова під забороною.
Коли ж зникла білоруська мова? Десь на початку 2000-2020-х, тоді коли китайці "понаїхали" у пошуках роботи. Занепали храми, на місці цвинтарів - висотки із висячими "голуб'ятниками", заселеними китайцями. Занепала традиційна кухня: замість хрустких дерунів населення почало споживати фастфуди. Зникли культура, релігія, мова... історія, все розмилося й перетворились у міф. Нова релігія - це шопінг. Немає інституту сім'ї. Люди вже не ті, - вони стали істотами без моралі.
У творі Марціновіч мову метафорично прирівнює до наркотику. Вона "вставляє", від неї ловлять кайф.За зберігання чи споживання - 10 років тюрми, за розповсюдження - розстріл!
Один із героїв, дилер-наркоторгівець, відшукує мову в Європі, рукописи мови контрабандою ввозить у Мінськ. Є ще один герой - наркоман - він споживає мову.
Світ, який створив Марціновіч, так схожий на світ "451 градус за Фарангейтом" Рея Бредбері. Утопія, яка натякає на майбутнє. Якщо рукописи у Бредбері й горять, то Мову як код нації не спалити. Вона у серці. Її можна відродити, варто лише вдихнути той "наркотик".
У 2019 р. перебуваючи у Бресті, я не почула білоруської мови. Лише на вокзалі, вже йдучи додому, старий дідусь зрозумів, що я українка попросив мене розмовляти з ним українською мовою. Ми спілкувалися ще довго: він білоруською, а я українською. І нашому спілкуванню не потрібна була третя мова, щоб зрозуміти один одного. До речі, у творі: українська мова теж під забороною, тут таємно читали рукопис Сергія Жадана.
Дуже раджу всім читати цю книгу. Тут стільки інформації для роздумів.
І бережімо Мову. Нації зникають, коли зникає Мова!