Визначення теми, ідеї, жанру, сюжету, композиційної будови, проблематики стануть в нагоді при підготовці літературного паспорту твору. Детальне аналізування допоможе підготуватися до ЗНО.

Твір має присвяту — новелі Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні».

Автор — Микола Хвильовий (справжнє ім’я — Микола Григорович Фітільов).

Дата створення — 1924-ий рік.

За літературним родом відноситься до епосу

Жанровий різновид — новела (конкретніше — соціально-психологічний різновид з наявністю філософського елементу).

За напрямом належить до імпресіонізму.

Відноситься до течії, яка називається «романтика вітаїзму» (експресіонізм поєднаний із чітким елементом імпресіонізму).

Тема «Я (Романтика)» — протиборство між добром і злом у внутрішньому (душевному) світі головного героя, роздвоєння його особистості.

Ідея «Я (Романтика)» — на злочинах неможливо вибудувати майбутнє-мрію. Осуд революційних фанатиків.

Головні персонажі
Головний герой «Я» — герой не може знайти собі спокою, оскільки постійно кидається від фанатизму до людяності. Йому добре відомо, що він — чекіст, але не забуває, що він ще й людина!

Мати персонажа — прообраз Марії.

Доктор Тагабат — жорстокий, має холодний розум і камінь на місці серця, п’яниця і людожер в оболонці інтелігента.

Андрюша — став чекістом не з власної волі. Мав нормальну психіку та чутливе серце, але втрапивши в оточення звіроподібних людей, сам перетворюється на такого ж.

Дегенерат — його називають «вірним псом революції». Він має череп дегенерата та душу екзекутора.

Місце подій твору — дім одного з шляхтичів, якого було розстріляно.

Час: 2-ге десятиліття XX сторіччя.

Сюжет «Я (Романтика)»
Ланцюжок подій — чорний трибунал засідає — Андрюша просить відправити його воювати — засудження теософів — ухвалення вироку, розстріл монахинь — чорний трибунал покидає місто.
Під час засідання чорним трибуналом комуни беж жодного прокурора чи адвоката виголошується вирок, що весь час повторюється — розстріл. Ввечері матір «Я» намагається його заспокоїти.
Одного разу «чорним трибуналом» прийняте рішення про розстріл монахинь за антирадянську агітаційну діяльність. Поміж інших жінок головний герой пізнає власну матір. Він особисто робить в неї постріл, аби продемонструвати наскільки він відданий революційним ідеям.

Композиція (Я «Романтика»)
Розповідь ведеться від першої особи.
Твір складається з 3-х частин. Починається лірико-романтичним зачином (прологом).
Кожна частина — це якась ситуація на передовій та різноманітні внутрішні почування головного персонажа.
З прологу письменник знайомить читачів із складним психологічним світом (матір та син говорять перед грозою).

Композиція
Пролог — революційні події, демонстрація почуттів персонажа «Я» до його неньки та її — до нього.
Експозиція — дім на підвищенні, в якому засідають члени чекатрибуналу.
Зав’язка — головний персонаж розмірковує про події минулого та теперішнього, про свою особистість як члена ЧК, але разом з тим живу людину.
Розвиток дії — смертні вироки крамареві X, теософам Y і Z (чоловікові та жінці), версальцям.
Кульмінація — навіть побачивши між черницями рідну матір, «Я» засуджує всіх до розстрілу.
Розв’язка — «Я» особисто вбиває матір.

Проблематика «Я (Романтика)»
Основна проблема, розкрита в творі — внутрішнє роздвоєння головного персонажа. Він розривається між своїми обов’язками та людським прагненням до гуманізму. Ще в новелі порушуються такі проблеми:
Гуманізму та слідування революційним цілям на рівні фанатизму, не зважаючи ні на що.
Протиставлення добра та зла.
Мети та шляхів до її здобутку.
Можливості зберегти індивідуальність в складних умовах.

Стильові ознаки «Я (Романтика)»
Читач дізнається всю історію з уст першої особи.
Наявність драматизму.
Внутрішнє монологічне мовлення персонажа.
Автор не надає безпосередню оцінку зображуваним подіям.
Стислість.
Виразність художніх деталей.
Наявність глибокого психологізму.
Відсутній традиційний описовий реалізм.
Часова послідовність відсутня.
Віддалені епізоди стикаються.
Наявність історичних алюзій, асоціацій (наприклад, згадка про «версальців»), які використані для того, аби революція була показана в контексті інших важливих періодів у світовій історії.
Символізм в образах та деталях.
Своєрідний зоровий та звуковий фон.
Використаний поетичний синтаксис.

Персонажі, образи та їхній символізм
Люди
«Я» — головний в чорному трибуналі;
Доктор Тагабат — є моральним ідеалом для «Я»;
Дегенерат — садист, жорстокість якого не має меж. Вартовий душі «Я».
Андрюша — тихенький молодик.
Марія — мати головного персонажа.
Монахині, інші розстріляні.
Природні: образ ночі, далекого туману, тихих озер, полину.
Предмети та явища: пістолет, дім колишнього пана.

Образи-символи
«Я» — символізує роздвоєння внутрішнього світу людини, фанатизм, який призводить навіть до вбивства матері.
Доктор Тагабат, Дегенерат, Андрюша — символізують різні сторони людського єства.
Образ загірної комуни виступає символом ідеалу суспільства.
Марія символізує материнську (божественну) любов, богоматір, жертовність.
Монахині символізують Ісуса.
Я, Ігрик, Зед — безликі люди, уособлення цілих груп людей.
Полин-трава символізує вічність.
М’ята — символізує забуття.
Ознаки імпресіонізму в творі
Пейзаж, як прийом демонстрації світовідчуттів.
Чіткий сюжет відсутній, читач бачить лише фрагменти.
Символічність кольорів та занурення до людського внутрішнього світу.
Гра кольорами та звуками, які стають ніби частиною внутрішніх переживань персонажів.
Відбувається постійна зміна зображуваного світу залежно від пори доби, погоди, освітленості. Також він змінюється від звучання всього, що є навколо: шумлять вітер з травою, на цегельному заводі хтось подав сигнал — звичні звучання, або ж на противагу їм нові страшні — дзвінок військового телефона, звуки пострілів, сигнал тривоги тощо. Наприкінці твору, коли розстрілюється остання група людей та відбувається відступ, шквалом з’являється вогняне світло, вибухи та грім, а разом з ними — розірвані почуття та спогади.