Українця завжди вирізняла відсутність бажання накласти руку на чуже, працелюбність та свободолюбність. Саме останнього торкнувся даний твір.

Неволя була страшніша за будь-які катування, за смерть. За для отримання волі, можна ризикнути усім, віддати все, та отримати все – свободу! Однак інколи, в боротьбі за свободу, втрачали й інше, без чого смак перемоги втрачав свою насиченість і про це також повідав автор твору "Дорогою ціною".

Смішно! Єй-богу, смішно! xD

Основною перешкодою в сприйняті Квітки-Основ’яненка, для мене, є його мова. От важко мені його читати. І якби не його талант як гумориста, то не знаю, чи дочитав би я даний твір взагалі.

На пальцях однієї руки я можу перелічити твори, читаючі які я так сміявся. А от коли я ще й у театр сходив подивитись «Сватання на Гончарівці», то виявилось, що читаючи, я ще не достатньо адекватно сприймав, адже через тих акторів у мене щелепа боліла. :) Це той випадок, коли в театрі не соромно було й, вибачте, «поржати»! :)

Дана новела Хвильового направлена не лише на висвітлення безглуздої жорстокості людей у певних ситуаціях, пріоритету людини над будь-якою ідеологією, а й присвячена рятуванню душі людської.

Головна дійова особа твору (героєм його назвати неможливо) занапастив свою душу занапастивши життя інших. Однак було дещо, що ще тримало в ньому часточку світла, і його чекав останній, найважливіший бій в його житті.

Оповідачем виступає саме ця особа і трагедія полягає у її неспроможності врятувати свою душу, своє Я.