Name: Ґудзик
Rating: 4.6 (16 reviews)
Author: Ірен Роздобудько

Дія роману починається наприкінці 80-х років минулого століття. Фатальна зустріч у мальовничому куточку Карпат змінила життя головного героя Дениса. Він пройшов всі кола пекла в Афганістані, але вижив. 20 років потому ми знову бачимо Дениса, але тепер він - успішний керівник рекламної компанії. Проте минуле кохання знову увірвалося в його життя, і все летить шкереберть.
У цьому романі немає смертей і катаклізмів, але трагічне непорозуміння між головними героями спричиняє драматичні події. Кожен герой цієї книги по-своєму прагне щастя та не вміє цінувати подарунки долі. А тим часом янгол грає маленьким загубленим ґудзиком...

Рецензії та відгуки на книгу (3)

Рецензії на книгу (3)

Цитати (25)

#

Дорога не лякала мене. Вона почалася з яскравої крапки болю, як і належало починатися всьому справжньому.

Опубліковано EduardGol, Червень 16, 2014 - 18:09

#

Мене не хвилює питання, що буде завтра? Я розумію, що «завтра» — це сьогодні, яке ще не настало. Воно завжди за кілька кроків од «тепер». І тому — нема чого боятися. Якщо зараз я дихаю, живу, рухаюсь — це вже добре. Чи думають про завтрашній день птахи, тварини чи дерева…

Опубліковано EduardGol, Червень 16, 2014 - 18:09

#

Чоловік та жінка давно набридли одне одному. Враження таке, начебто посеред розкішної зали розкладається труп кохання.

Опубліковано EduardGol, Червень 16, 2014 - 18:08

#

Для неї [продавщиці] було нестерпним наше щастя - і вона нас обрахувала. А мені стало її жаль, тому що увечері вдома на неї чекає п*яний чоловік - й жодного поцілунку Ірен Роздобудько, Гудзик ©

Опубліковано Gabriet, Січень 8, 2013 - 21:24

#

“Треба звикнути до життя на верхівках гір – щоб глибоко під тобою звучав жалюгідний лемент про політику, про егоїзм народів . Необхідна передбачуваність до того, щоб існувати в лабіринті. Та…семикратний досвід самотності…” (Ірина Роздобудько – Ґудзик)

Опубліковано Gabriet, Грудень 30, 2012 - 12:54

#

“Життя завжди здавалось мені випадковістю. Я й зараз вважаю, що треба благословляти лише один день, який розпочинається за вікном, і не замислюватись про два найближчих!

Опубліковано Gabriet, Грудень 30, 2012 - 12:37

#

“Життя не має смаку, в чистому вигляді воно – як дистильована вода. Ми самі подаєм до нього солі, перцю чи цукру. Коли життя набуває смаку – серце болить сильніше. ” (Ірена Роздобудько – Ґудзик)

Опубліковано Gabriet, Грудень 30, 2012 - 12:37

#

“Кожен у цьому житті несе свій хрест, - сказала стара. – Що більше помилок робить людина –то тяжчий цей хрест. А твій, дитино, зовсім маленький. Неси його, терпи та віруй…” (Ірена Роздобудько – Ґудзик)

Опубліковано Gabriet, Грудень 30, 2012 - 12:36

#

“Тільки людина здатна брехати. У природі брехні не існує. Хіба брешуть дерева, птахи, вода? Завжди відчуваю брехню, як звір – усією шкірою, усім, що є всередині мене, - від шлунка до душі. Можна жити бідно, безтямно, дурнувато, легковажно, важко, але при цьому жити чесно – необхідно! Інакше – морок, ніч, смерть… Найстрашніше – втратити віру. Її гублять раз – і назавжди… А потім шукають. І знаходять виправдання собі. Роблять вигляд, що усе гаразд, і посміхаються.

Опубліковано Gabriet, Грудень 30, 2012 - 12:36

#

“Якби люди могли бачити - як у кіно! – порухи душі, вони могли б краще зрозуміти події, які відбуваються в їхньому власному житті.” (Ірена Роздобудько - Ґудзик)

Опубліковано Gabriet, Грудень 30, 2012 - 12:35