Робертсон Девіс з’явився на світ 28 серпня 1913 р. у Темсвілі (Онтаріо). Його батьки були високоосвіченими людьми, любили мистецтво у різному його прояві, дуже багато читали, мали величезну бібліотеку вдома. Саме вони прищепили йому захоплення театром та книгами. Пізніше ця любов виллється в прозу, драми та літературну критику Девіса, які оцінять читачі всього світу.
Першим навчальним закладом, у якому майбутній письменник почав здобувати освіту стала приватна школа-пансіонат для хлопчиків, яка мала назву Upper Canada College. Продовжилося його навчання в стінах Королівського Університету та Баліольскому коледжі Оксфордського Унівеститету в Англії.
Коли письменникові виповнилося 26 років, вийшов друком його перший твір «Shakespeare's Boy Actors». На сьогодні на ринку колекціонерів вартість цього видання сягає тисяч доларів.
Захоплення театром, яке тривало у хлопця ще з дитинства, у студентські роки тільки посилилося. Він грає у виставах в Оксфорді, які ставлять самі студенти. Також протягом декількох років займає посаду літературного помічника режисера у театрі «Олд вік» у Лондоні. Саме у стінах театру він знайде свою другу половину, майбутню дружину. Нею стала Бренда Метьюс, австралійка за походженням.
У 27 років Девіс повертається в Канаду. Тут він починає працювати на посаді літературного редактора у журналі «У ніч на неділю» та видає газету ««The Peterborough Examiner» в м. Петерборо, що розташоване біля Торонто. На цьому підприємливий молодий чоловік не зупиняється, і разом із кількома друзями та родичами, купує ще кілька газет у Канаді. Цей період його життя, а також люди, які його оточували, пізніше він відтворить у своїх романах та п’єсах.
Девіс Робертсон продовжує активно писати. Він публікує все частіше свої статті та твори. А п’єси, які вийшли з-під його пера у кінці 1940-х років, відразу змогли оцінити не тільки читачі, а й глядачі місцевих театрів. У 1947 році була видана книга «Shakespeare for Young Players». На її сторінках яскраво відтворені погляди письменника на гру акторів.
Через декілька років він бере активну участь в підготовці Стретфордського шекспірівського фестивалю. Цей період в його житті був настільки яскравим і так глибоко ввійшов до пам’яті, що три книги були написані, опираючись на ці, такі цінні для письменника спогади. Написав він їх разом із друзями. Співавторами стали: Тайрон Гатрі, який був режисером у театрі та художник Таня Моісевич.
У період активної літературної дяльності Робертсона Девіса у періодиці часто з’являються гумористичні твори: есе та замітки, автором яких значився Семюель Мерчбенк. Як виявилося згодом, це був просто творчий псевдонім Девіса. Пізніше всі ці твори були видані у трьох томах. А через деякий час і вони були зібрані в один спільний том-омнібус «The Papers of Samuel Marchbanks».
Найбільш відомий твір письменника був написаний у 1951 році і отримав назву «Tempest-Tost». Саме він поклав початок довгої роботи і, в результаті, трилогії про невеличкі канадські міста та їх мешканців, їх складні стосунки. Відверто кажучи, саме ці твори найбільш відомі із творчого доробку письменника.
21рік Девіс Робертсон присвятив викладацькій роботі. Він із 1960-го року працює у Трініті Коледжі Університету Торонто, а через три роки, будучи одним із засновників Мессі Коледжу того ж університету, починає обіймати у ньому посаду ректора.
Також у 60-му році виходить у світ книга, у якій зібрані есе письменника, під назвою «A Voice From the Attic». На протязі десяти років він дещо зменшує свої творчі потуги і більше часу присвячує викладацькій діяльності.
На початку восьмидесятих років Девіс Робертсон починає працювати над великою прозою. Його магнум-опусом стає «Дептфордська трилогія», в яку входять наступні романи: «Fifth Business», 1970; «The Manticore», 1972; The World of Wonders», 1975. Ці твори просякнуті міфологією та філософією. Також у них відчувається прихильне ставлення автора до магії, яка показана у творах досить широко. Три головні герої поєднані між собою обставинами, збігами. Характер кожного з них письменник зміг виписати настільки ретельно, до дрібниць і, здавалося б, незначних деталей, що при читанні складається враження, що це твої добрі знайомі.
Невдовзі автор написав ще одну трилогію — «The Cornish Trilogy», у яку входила також неперевершена, яскрава фантастика, що не залишила байдужим жодного читача. Сюди увійшли романи «The Rebel Angels», 1981; «What Bred's in Bone», 1985; «The Lyre of Orpheus», 1989.
Письменник планував написати ще одну трилогію. Її мали скласти роман «Murther and Walking Spirits», який був написаний у 1991 році, The Cunning Man», його Девіс завершив у 1994 році та ще один, якому не судилося бути написаним. Серце Девіса Робертсона перестало битися 2 грудня 1995 року після інфаркту міокарда.
І, хоча більшу частину творчої спадщини письменника складає велика проза, малі жанри теж заслужили свою долю визнання, хоча їх небагато. Досить цікавою традицією стало читання Робертсоном Девісом своїм учням на Різдво власних історій про привидів. Відбувалося це у Мессі Коледжі із 1963 до 1981 року. А через рік після прочитання останньої, всі ці оповідання були зібрані в одну книгу, яку видали під назвою «High Spirits». Це зібрання творів отримало заслужену нагороду «World Fantasy Award-1984». У цих творах, часто пародійних, були зображені студентські будні, інколи автором створювалися діалоги видатних історичних осіб і тому подібне.
До найкращих оповідань цього циклу зазвичай відносять: «The Ghost Who Vanished by Degrees», «The Great Queen is Amused», «Refuge of Insulted Saints». А найбільш дивним називають «Поцілунок Хрущова».
Джудіт Скелтон Грант видала листи письменника: «For Your Eye Alone: Letters, 1976-1996» (2000) і «Discoveries: Early Letters 1938-1975» (2002).