Серед усього доробку малої прози Валер'яна Підмогильного новелу "Проблема хліба" можна вважати одним із найцінніших задокументованих свідчень жорстокий подій комуністичного режиму - голоду 20-х років XX ст.

Герой оповідання "Проблема хліба" так як і іншого оповідання "Собака", у якому також відтворені сташні події голоду - також студент. Але під впливом подібних обставин хлопець поводиться по іншому. Тут письменник обирає й іншу тональність, інший тип оповіді - від першої особи, що дає змогу особливо правдиво, без прикрас відтворити вчинки й передати думки героя, який стає на шлях спекуляції - і зазнає фіаско, бо немає хисту торгувати.

Студент вбиває старого сторожа ринку. Цей страшний епізод начебто проходить повз його совість, не викликає нестерпних мук сумління.
Аби бути завжди ситим, студент не довго вагаючись, пристає до молодої але непривабливої жінки, яка продає "ситні пиріжки", й спокійнісінько стає її утриманцем. Очевидно, що о ті пиріжечки забезпечать йому сите й спокійне життя, можливість навчатися, тим самим "приспали" його сумління. Але марно тішить себе цим герой. Він зрадив себе самого, свою гідність та свої мрії.

Як і у інших новелах Валер'ян Підмогильний не коментує вчинки героїв, автор лише відтворив правдиву картину страшного голодного життя, й показав на що здатна людина у пориві голоду.