Досить несподівано бачити серед розбір манги серед різноманітних книжкових рецензій. Я обожнюю мангу, почав нею цікавитися задовго до появи ютубів і онлайн-кінотеатрів. Так, раніше було складно читати, були лише неякісні російські піратки та достатньо дорогі англійські видання. Але цей час минув, і зараз можна насолоджуватися ліцензійними виданнями українською. Хіба це не щастя))

"Токійські месники" - це історія, яка буквально перенесе вас в часи банд, бійок за територію і справжню "пацанську дружбу". Головний герой, Ханагакі Такемічі працює в невеликій крамниці. Він нереалізований мужик, що давно забив на власне життя. Однак, одного разу, по телевізору він бачить новину про страшну аварію, в якій гине Тачібана Хіната та Тачібана Наото. Хвиля ностальгії бурною хвилею змусила Такемічі згадати ті прекрасні часи. Згодом на пероні невідомо-хто штовхає головного героя під потяг. Здавалося, що смерть неминуча, але він розплющує очі та бачить себе перед дзеркалом, себе на 12 років молодшим. Усвідомлюючи, що це не сон і не передсмертні видіння, головний герой вирішує змінити минуле та врятувати Хінату.

Конкретно про сюжет 10 тому манги. Такемічі знову повертається в минуле. Страшне майбутнє в повній сраці. Майкі нема, Дуракен помер, а Манджі управляють покидьки і вбивці. Граючи в боулінг, він знайомиться із Хаккаєм (це пацан, що в майбутньому буде одним із великих шишок в Манджі). Дізнається про його історію та складні стосунки із старшим братом. Після цього він наважується зізнатися Такемічі в тому, що в різдвяну ніч, він постарається вбити Тайджю. Розуміючи, що саме цей поворотний момент приведе до страшних наслідків майбутнього, Такемічі починає діяти. На жаль, сил в нього ще недостатньо, тому він наважується розповісти про стрибки в часі Чіфую, заступнику першого загону Манджі.

Як же мені подобається різдвяна арка. Тут ми маємо прекрасну історію антагоніста Тайджю, несподівані сюжетні повороти і важливий ріст персонажів. Знаєте, до цієї арки мені Такемічі не дуже подобався через постійне ниття та виставлення себе як нікчема. Але в цій арці він починає себе проявляти, як дійсно крутий хлоп з яйцями. Це стосується не лише бійок, але й чесності по відношенню до інших, і до себе зокрема. Те, як він бачить себе в нюні Хаккаю викликає справжнє задоволення. Бійка двох слабаків-невдах проти могутнього лідера "Чорних драконів" захватує, викликає тремтіння в душі. Ти по-справжньому переживаєш за персонажів.

Особливо хочу відокремити персонажку Юзуху. Напевне всі цього чекали в рецензії. Адже найбільш важливим поворотом цієї арки стала тотальна брехня Хаккая щодо захисту своєї сестри Юзухи. І він, бачачи перед собою спину Такемічі, який отримує стусани від Тайджю наважується зізнатися, що всі ці роки не він захищав Юзуху, а навпаки. Це було сильно і викликало подив, хоч підказки по сюжету неодноразово були. Хоч він і отримав від Такемічі грубий коментар - "Хаккай, ти ссикло" - проте на душі стало легше. Ніхто не залишив його на самоті проти тирана брата. І його рішення начистити пику Тайджю, вперше дійсно захистити свою сесру викликає захват. Юзуха надзвичайно сильна дівчина. За кожну помилку брата Хаккая, брат Тайджю безпощадно її карав, бив до втрати свідомості. І тепер вона бачить перед собою групу хлопців, що не готові віддати її монстру-родичу знову. Коли вона вперше проявила емоції страху, дала собі дозвіл бути слабкою дівчинкою, я ледь не розплакався. Вона подавлювала страх, сльози роками, а тепер може виплеснути все, бо відчуває: ніхто більше її не скривдить.

Фінальна бійка Хаккая та Такемічі проти Кайджю неперевершена. Кожна сторінка манги викликала справжні щирі емоції, бажання, щоб в хлопців все вийшло. Так, трохи змазали кінець арки приїздом Майкі. Але це не критично! Я обожнюю цю мангу цю історію. Інколи не вистачає таких робіт, де все настільки просто подається (я маю на увазі смисли історії, а не сюжет). Зараз багато авторів намагається створити все в сірих тонах, показати, що немає нічого білого та чорного. В кожному з нас є початки і того, і того. А "Токійські месники" - це віддушина. Коли поглинаєш залпом том то починаєш відчувати себе... молодшим, напевне.

Це одна з найкращих історії на моєму рахунку, А різдвяна арка мені заходить набагато краще, аніж розборки з Курокавою Ізаною далі по сюжету чи розкриття так названого "темного імпульсу" Майкі. Це заслужені 5 зірочок із 5. Дякую за увагу.