Невеличка за об'ємом книжка, в якій надзвичайно велике сюжетне та емоційне наповнення. Читаючи про зникнення Ейвері, мене постійно переслідувала думка, що ці 300 сторінок мали б бути 600 сторінками. Маленькі речення, майже відсутні описи створювали штучне враження неймовірної динаміки. Це трохи вибивало з колії під час читання. Також маю сміливість сказати, що в книзі (саме в такій паперовій версії) достатньо багато помилок. З технічною складовою закінчив. По сюжету, на перший погляд, це типовий трилер, де під час проведення розслідування щодо зниклої дівчинки вилізала чорнота та гниль оточуючих та, можливо, причетних до зникнення. Дивитися, як ламаються сім'ї, було дуже цікаво. Сюжет уже добре закручувався, і було безліч версій, куди ж зникла дівчинка. Тут і Вільям із сваркою із донькою прямо перед зникненням, і кілька старших хлопців, яких можна запідозрити в неладному, і потроху збожеволівша матір... На демонстрацію емоцій героїв, авторка не пожаліла слів.. Але вся ця напруга досить швидко зникає, коли доходимо до кульмінації. Спойлерити не буду, але скажу, що саме кінець твору надзвичайно сильно гальмує ту наявну динаміку, яку авторка розганяла.