Схованка

Ця книга не про біль як спогад, вона про біль як простір. Схованка тут внутрішній стан, у якому ховаються страхи, бажання й правда. Пенелопа Дуглас у другій книзі зміщує фокус. Ідея «Схованки» полягає в дослідженні вибору. Не гучного, не героїчного, а того, який роблять наодинці з собою. Герої більше не можуть прикриватися минулим. Кожна сцена написана так, щоб читач відчув замкнений простір: емоційний, психологічний. Дуглас користується недомовками, внутрішніми монологами. Книга багато говорить про контроль і довіру. Про те, як легко сховатися за холодністю і як страшно дозволити комусь побачити слабкість. Герої живі у своїй недосконалості. Це книга про темні кути душі, де зберігаються не лише травми, а й справжні бажання.