You are here
Цитати
Усі / Популярні
Цитата автора: Августин Ю. книга: Світ наших почуттів
(1 оцінок)
Опубліковано Gabriet Пн, 01/07/2013 - 18:33
...Я вірю, що і в ці часи нам під силу витримати і змиритись з усім тим, що спіткало нас у житті. Коли в мені накипає так, що вже годі стриматись, коли я геть не уявляю, як вирішити свої проблеми, тоді залишаються коліна, щоби вклякнути, і руки, щоб скласти їх у молитві. Це жест, який у нас, євреїв, не передається з покоління в покоління. Ми мусимо виробляти його в поті чола.(...)Мій життєвий шлях був незвичайним: історія дівчини, яка не вміла клячати. Або в інші версії: історія дівчини, яка навчилась молитись. Це найбільш інтимний мій жест. Етте Гіллесум
Цитата автора: Ліна Костенко книга: Записки українського самашедшого
(11 оцінок)
Опубліковано Gabriet Нд, 01/06/2013 - 17:45
...На перший погляд просто. А якщо вдуматись? Вдумуватись їй нема коли. Треба ходити на роботу, зарплата мізер, та й та з перебоями. Сидить до пізньої ночі, вранці встає. Тим часом вона захрясає у побуті, занепадає, нервується і вже бачить світ у ряботинні дрібниць. На моїх очах зникає жінка, красива-прекрасна жінка. От я гляну на неї - вона прекрасна. Торкнусь до неї - вона магніт. Але втомлена жінка під вечір - це вже ступа. А коли ще й задубіла в роздратуванні, то це вже ціла меґера. Л. Костенко
Цитата автора: Ліна Костенко книга: Записки українського самашедшого
(11 оцінок)
Опубліковано Gabriet Сб, 01/05/2013 - 22:05
...На перший погляд просто. А якщо вдуматись? Вдумуватись їй нема коли. Треба ходити на роботу, зарплата мізер, та й та з перебоями. Сидить до пізньої ночі, вранці встає. Тим часом вона захрясає у побуті, занепадає, нервується і вже бачить світ у ряботинні дрібниць. На моїх очах зникає жінка, красива-прекрасна жінка. От я гляну на неї - вона прекрасна. Торкнусь до неї - вона магніт. Але втомлена жінка під вечір - це вже ступа. А коли ще й задубіла в роздратуванні, то це вже ціла меґера. Л. Костенко
Цитата автора: Юстейн Ґордер книга: Замок в Піренеях
(3 оцінок)
Опубліковано Gabriet Нд, 12/30/2012 - 18:45
...“Більш чи менш усвідомлено ми можемо звести докупи погляди, які не мають між собою нічого спільного. Це, як на мене, характерна людська риса. На противагу тваринам, ми завжди дошукуємось причин, які стоять за певними вчинками чи подіями, скажімо, доля, провидіння чи інша вища сила – навіть у тих випадках, коли такої «інстанції» годі й шукати” Юстейн Гордер «Замок у Піренеях» ©