You are here
Цитати
Усі / Популярні
Цитата автора: Ернест Хемінгуей книга: Старий і море
(8 оцінок)
Опубліковано Gabriet Сб, 12/29/2012 - 19:50
...- Що ти маєш на вечерю – запитав хлопець. - Казанок жовтого рису рибою. Повечеряєш зі мною? - Ні, я поїм удома. Хочеш, розпалю вогонь? - Ні. Я потім сам розпалю. А може їм і холодне. - Можна взяти сітку. - Авжеж. Сітки в старого не було, і хлопець добре пам’ятав, коли вони продали її. Та обидва день у день отак прикидались один перед одним. Не було й ніякого казанка з рисом та рибою, і хлопець теж це знав. Ернест Хемінгуей «Старий і море»
Цитата автора: Ольга Кобилянська книга: Царівна
(5 оцінок)
Опубліковано Gabriet Пт, 12/28/2012 - 04:31
...Мати таку свободу , щоби бути собі ціллю! Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати, як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилючюим,зоріючим у тисячних красках! Передо всім бути собі ціллю й обробляти самого себе, з дня на день,з року до року. Різьбити себе, вирівнювати, щоби все було складне, тонке, миле. Щоб не сталося дисгармонії ані для ока, ані для серця, для жодного зі змислів.Щоби жадоба за красою утихомирилася.
Цитата автора: Ольга Кобилянська книга: Царівна
(5 оцінок)
Опубліковано Gabriet Пт, 12/28/2012 - 04:26
...«Вона стояла, як вчора рано, закинувши сплетені руки за голову, обгорнена чудовим волоссям своїм, що сягало аж до землі, і дивилась широко відкритими очима кудись у далечину. Її бліде перемучене лице свідчило про важку боротьбу всередині себе, але блиск її очей говорив про перемогу. Стягнувши гордо брови, думала вже спокійним переконанням. «Буду жити, – думала вже сотий раз, – і йти тою самою дорогою, що досі. Це неможливо, щоб я не перемогла або щоб наді мною панувало щось інше, як сама краса життя».
Цитата автора: Ольга Кобилянська книга: Царівна
(5 оцінок)
Опубліковано Gabriet Пт, 12/28/2012 - 04:24
...«Розказую йому дуже багато, думаю вголос перед ним. А він слухає, слухає… задумається або задивиться кудись далеко вперед себе, і тоді люблю на нього дивитись, тоді його очі такі сяючі, я сказала б щасливі! Чи він знає, що вони в нього так сяють? Коли я з ним я спокійна і впевнена, що зі мною нічого не станеться, і боляче не буде і ніхто не образить мене. Я слухаю його, коли він мені щось радить, і послух той не має для мене нічого принижуючого. Він належить до тих людей, які не навіюють своїй переконань і не обдурюють ніколи». О. Кобилянська «Царівна