You are here
Цитати
Усі / Популярні
"- Є такий закон, - сказав мені згодом маленький принц. - Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою планету. Треба полоти баобами зараз же, як тільки побачиш, що то не рожі, бо молоді пагінці рож і баобабів майже однакові. Ця праця дуже нудна, але зовсім проста". Глава V (переклад з франц. А. Перепаді)
"Отож, коли їм скажеш: "Маленький принц справді існував, ось вам докази: він був славний, він сміявся і хотів баранця, а як тобі хочеться баранця, то ти існуєш", коли їм скажеш так, вони лише знижуть плечима і назвуть тебе дитиною. Але якщо скажеш їм: "Планета, з якої він прилетів, астероїд В-612", це їх переконає, і вони дадуть спокій, не в'язнутимуть із розпитами. Отакі ті дорослі. Не треба на них сердитися. Діти мають бути до дорослих вельми поблажливі". Глава ІІІ (переклад з франц. А. Перепаді)
Опубліковано Юрій Коваль Вт, 07/27/2021 - 01:17
#
Спершу, коли я тільки-но переїхала сюди влітку, це був період блаженного спокою - кожен день тішив відчуттям умиротворення та відсутності думок. Прокинувшись уранці, я готувала собі каву, босоніж спускалася дерев'яними сходами з ґанку, відчувала дивовижну близькість із землею, з незнаною досі стихією: мої ступні безпосередньо торкалися ґрунту, травинки пролазили між пальців, місцина ніби приймала мене, вбирала в себе.
Опубліковано Юрій Коваль Нд, 06/27/2021 - 03:21
#
Марші - аж ніяка не трясовина. Марші - це сповнене світла місце, де з вод, що линуть просто до небес, буяють трави. Неспішні потоки несуть із собою до моря золотавий диск сонця, а довгоногі птахи здіймаються під хмари з небаченою грацією - так ніби вони створені для чогось величнішого, ніж політ, і там, у блакитній широчині, їх зустрічають пісні сотень легкокрилих гусей.
Над Римом стояла ніч. Зовсім не воєнна, з обезлюдненими вулицями, з вікнами будинків, що, припізнілі, гасли одне за одним: хіба тільки нічні метелики кружляли навколо ліхтарів, водячи свій особливий комашиний танок. Єпископ Іван Бучко стояв на колінах перед Папою Пієм ХІІ. – Цієї нічної пори, сину мій, хіба крайня потреба до мене привела, – мовив Папа, поклавши на плече єпископу руку.
На розстанях долі Високо над Олевськом неслися поодинокі хмари, непорочно білі на дивовижно синьому небі, видавалося, вони вельми ретельно випрані й відбілені на досвіткових росах; свіжий вітер ніс хмари стрімко – зовсім так, думав Боровець, як стрімко несеться сьогодні життя. Він тішився велелюддям, що зібралося вшанувати вояків Української повстанської армії «Поліська Січ» в день прийняття присяги.
Опубліковано Оксанка Ерстенюк Сб, 11/12/2016 - 19:58
#
— Мы наказаны, вот в чем дело. — За что? — спросил он, заранее насторожившись, потому что в ее голосе звучали ноты, которые он терпеть не мог. — За самонадеянность. За то, что думали, что сможем быть счастливыми. Счастливыми только потому, что мы так решили сами.
Опубліковано Оксанка Ерстенюк Сб, 11/12/2016 - 19:57
#
Теперь он стал таким, каким зарекался быть. Джеймс больше не поддерживал их семью, только платил за Люка. Прямота и открытость, которые шли от упрямой веры Дэвида в себя, покрылись слоем его новой самоуверенности. Гарриет понимала, что, если бы ей довелось встретиться с Дэвидом сейчас, он показался бы ей жестким. Но жестким он не был. Твердость, которую Гарриет в нем чувствовала, была не чем иным, как стойкостью. Он умел добиваться и терпеть. И они по-прежнему были похожи.