Вони з нею такі різні. Якби у кожної вдалося те, чого бажали, вони ніколи б не зустрілися тут. Ніколи б не випили разом вина. Такі різні, але об’єднані спільною самотністю та біллю всередині. Може вони ніколи не порозмовляють про відомих художників, як того хотіла б Тася. Чи про чоловіків та стосунки, як того хотіла Світлана Анатоліївна. Та вони все одно вип’ють разом. І помовчать разом, думаючи кожен про своє.

В серці, що сповите тихого спокою шарфами,
милозвучний, гармонійний кожен тон.
Далеч обзивається ледь-ледь чутними арфами,
вітер строїть ніч під божий камертон.

Музика ночі

Не вмію писати віршів,
сміюся з правил і вимог.
Для мене поетику
складає сам бог.

Мистецтво поезії II

О життя, різноманітне в однині,
о життя, тисячобарвне в сірині,
...
О поезіє щоденних наших справ,
о романтико звичайних людських прав,

Господній виноградник