Світла і весела книга, яка читається просто і невимушено. Емі - мати-одиначка, яка піклується про своїх дітей після того як її чоловік зненацька її покинув і зник житти своє життя. Але раптом він повертається в її життя і пропонує подбати про дітей, щоб надолужити з ними згаяний час і натомість дати їй можливість перепочити. Тож наша героїня наважується на те, щоб таки дати цей шанс на стосунки дітей і батька, і собі - на своє особисте життя за межами Пенсильванії. І вона вирушає до Нью- Йорка, де на неї чекають нові цікаві знайомства та повна зміна самої себе.

Авторський почерк Сари Маас вже став для мене впізнаваним. Раніше я вже читала «Двір шипів і троянд» тієї ж авторки. 

Він мені так шалено сподобався, що з нетерпінням чекала можливості прочитати і «Трон зі скла». 

Можливо, мої очікування були дещо завищеними. Та, з опису я уявляла, що в цій книзі буде більше екшену, більше динаміки і як мінімум декілька крутих персонажів. Що ж отримала? 

В «Троні…» справді сильна головна героїня Селена. 18-річна дівчина сильна від початку і згодом авторка дає пояснення, як так сталося. Тому все виглядає логічно. 

Починаючи читання «Повороту ключа» ми дізнаємося про вбивство, що вже відбулося. Навіть є людина, яка сидить у в‘язниці за цей злочин. Тільки сама дівчина у листі до адвоката стверджує, що вона нікого не вбивала. 

Як так відбулося? І хто насправді винен у смерті дитини? На ці запитання Рут Веа дасть відповідь, поступово розкриваючи сімейні таємниці Елінкортів. 

"Три жінки" Лізи Таддео

Книга, яка геть не справдила моїх очікувань від неї

Позиціонується як глибинне інтерв'ю автора, що вона провела декілька років, збираючи матеріал у очевидців

Більшість відгуків на цю книгу нагадує щось типу "Три історії - і мільйони схожих історій по всьому світу, в яких упізнаєш себе. Коли обіймає відчай, героїні Лізи Таддео триматимуть за руку й не дадуть упасти."

Але ні, ти не впізнаєш в них себе