Рецензії та відгуки на книгу

Я б віднесла подібну літературу до науково-пізнавальної для підлітків, адже мета появи книги - розповісти молоді про непересічних українок, відомих та не дуже, якими варто пишатися. Цікавим є підхід до оформлення книги: текст на одну сторінку та неперевершена кольорова ілюстрація. Інколи здається, що картинка є більш насиченою і живою, ніж оповідь. Анна Ярославна. Соломія Крушельницька, Яна Клочкова ніби стають подругами читача. Напевно, це через стиль оповіді - без особливих дат і нагромадження фактів, просто автори звертають більше уваги на мотивацію діячок та їхню силу духу.

Доволі глибока збірка поезій сучасних авторів про війну. Книга подарункового типу, двомовна (українську поезію перекладено англійською), з неперевершеними фото, які розривають серце. Принаймні моє серце розірване. І знову хочу звернути увагу на творчість Дмитра Лазуткіна - журналіста, спортсмена, волонтера, людину з величезним серцем. Його поезія “Rolling stones” нагадала дещо з мого життя. Головний герой ставить питання:«За що ми воюємо?» Відповідь є однозначною, це не лише любов до своєї землі, але й бажання, аби діти були щасливими, аби були сімʼї.

Цей роман про момент, коли мрія руйнується не через вселенську драму, а через непомітний перекіс у людських стосунках. У Бюссі мрії не розбиваються — вони повільно вислизають. Автор не підносить персонажів і не «провчaє» їх. Це історія про те, як легко переплутати надію та самообман, як небезпечно жити лише наполовину правдою. Як часто людина сама вибудовує лабіринт, у якому потім губиться. Роман читається як запрошення подумати про власні приховані повороти долі. Мрії не марні, доки вони не стають виправданням того, чого ми боїмося зробити насправді.