Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Найкращий подарунок
Якщо ви спитаєте: «Яку книгу подарувати іноземцеві, щоб вона розповідала про Україну й демонструвала все найкраще, що ми маємо?», я відповім однозначно: «UkraЇner”. Я купувала видання 2019 року, до повномасштабного вторгнення, нині переглянула оновлену версію минулого року. Дещо дійсно змінилося у світлинах, однак ідея та сама. Редактори та упорядники презентують такий собі фотоальбом, якісно виготовлений, із неймовірними фото, зробленими з ідеального ракурсу. Подібного не побачиш навіть у закордонних фото довідниках / наші таки навчилися!
Щоденник відомого націоналіста
Це невелика книжечка, підготовлена в середині двадцятого століття, являє собою щоденникові записи відомого в майбутньому націоналіста Дмитра Донцова. А у 1918 році особливо ніхто ще Донцова не знав. Тож він розповідає про свої враження від Києва травня 1918 року і по січень 1919 року. По суті, це період правління гетьмана Павла Скоропадського, прибічником якого Донцов був. У вступі до щоденникових записів автор пояснює, що робив їх не щодня, як правило, вночі.
Цікаві розповіді про міста
Надзвичайно душевна і тепла книга, написана так, як я люблю. Тобто від першої особи, від людини, яка дійсно побувала в описаних місцях та яка наповнила свої розповіді позитивом. Коли я придбала цю книгу, була осінь 2022 року. Я тоді повернулася з Німеччини, відвідала по дорозі Краків, потім було викладання туристичних дисциплін в університеті. Я була сповнена натхнення і віри у швидке завершення війни, що я невдовзі знову зможу подорожувати. І ось якраз розповіді авторки про Краків і Амстердам.
Повне зібрання української поезії
Напевне, ми бачимо найбільше зібрання творів українських поетів двадцятого століття. Прикметно, що значна частина лірики присвячена вічній любові. «О, панно Інно» Павла Тичини - класика жанру. Чи то любив він сестру, чи то саму Інну - то насправді є неважливим. Головне - це оспівування великого кохання до жінки, цілком реальної, проте недоступної.
Три дочки
Сюжет трагедії є доволі простим: у короля Лір є три дочки, він вже старий. Тож хоче поділити своє майно між ними, тому й просить, аби вони сказали, наскільки сильно його люблять. Гонерилья та Регана збрехали, вигадавши свою безмірну любов, а от Корделія, для якої любов батька була найбільшим щастям, не змогла знайти слів, аби описати її. Король розлютився і поділив майно між двома «люблячими» дочками. Погодьтеся, що це звучить доволі наївно, тим більш, що до молодшої дочки Лір мав найбільшу симпатію до цього.
Мати сіяла сон…
Борис Олійник. По-різному можна оцінювати політичні погляди цього письменника, проте я можу сказати одне: так володіти словом, відчувати його може не кожен, хто називається поетом. В його поезіях - справжні і щирі емоції і почуття, його душа та мудрість. Головною темою творів збірки є повага і любов до матері і до батьків, їх треба любити і цінувати, бо вік наш короткий. А батьки - це найцінніше, що в нас є. «Мати сіяла сон під моїм вікном», «Пісня про матір» та інші твори показують звичайну українську жінку, яка невтомно працювала все своє життя.
Сучасний посібник з історії університетів
Умовно цей посібник можна поділити на дві частини. Юрій Латиш, відомий вітчизняний історик, є автором чотирьох розділів, безпосередньо присвячених університетській освіті України і світу, а ось пані Наталія написала три розділи про Інститут журналістики. Мене, звісно, цікавили моменти, описані Юрієм Володимировичем, стиль якого не сплутати ніколи. Поважаю цього науковця за його професіоналізм, критичне мислення та почуття гумору.
Новий погляд на Мазепу
Дехто може здивуватися, чому українські видавництва друкують книги російської історикині з Петербурга Тетяни Таїрової-Яковлєвої. Напевно, тому, що пані Тетяна не є українофоб кою, а дослідила історію козаччини та, зокрема, Івана Мазепу на доволі глибокому рівні, із активним використанням російських та українських архівів, листування, матеріалів істориків. Мазепою вона захоплюється і прагне розглядати як особистість і людину, тобто він має права помилятися, бути ніжним і жорстоким, кохати і ненавидіти.
Кохання і смерть
Читаю «Отелло» і плачу. Ще з дитинства не могла зрозуміти, як можна вбити з ревнощів людину, яку кохаєш, адже має бути навпаки: людина, до якої ти маєш почуття, є для тебе найближчою, їй слід вірити. Ми ж віримо з дитинства своїм батькам, потім - друзям. Навіть не дивували мене міжрасові стосунки, адже Отелло - мавр, тобто африканець і чорношкірий. Мене дивувала чоловіча пиха.
Як читати мову тіла
На парах із загальної психології у 2001-2002 роках нам розповідали про Аллана Піза, автора бестселера про мову жестів. У ті часи придбати подібну літературу було доволі складно, однак ми спромоглися знайти брошурку автора - обсягом до 200 сторінок. Читали й набиралися досвіду з розсекречення істинних думок співрозмовника. Ще тоді запамʼяталося, що невпевнені люди тримають руки за спиною, а коли співрозмовник не хоче вас слухати, то бере руки в замок на грудях. Також нам розповідали про різне тлумачення одного й того самого жесту в різних культурах, тому радили бути обережними.