Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Нема оцінок
На початку 1990-х років багато творів української літератури було екранізовано. Серед них і «Для домашнього горища» Івана Франка. Памʼятаю чудову гру Анатолія Хостікоєва і Наталії Сумської. Якраз у дитинстві я спершу переглянула стрічку, а потім в університеті читала повість. Тоді мої одногрупники були вражені сюжетом. Талановито написаний твір про те, як «капітанша» заради збагачення, доки її чоловік воює, бере участь в організації діяльності борделів, вербуванні та продажу повій за кордон.
(1 оцінок)
Моторошна і жорстока книга. Не люблю такі. Ще й про вбивство дівчаток підліткового віку. Хотілося знайти позитивного персонажа. Спершу ним здавалася Камілла. Талановита журналістка повертається у містечко, де виросла, аби провести розслідування. Паралельно з цим виринають її спогади про дитинство. Загибель сестри, не дуже хороші стосунки з матірʼю, народження сестри Емми. Однак Камілла страждає на алкоголізм, ще й любить наносити на тіло порізи, що теж свідчить про проблеми із психікою.
(1 оцінок)
Книга, яка викликала в мене подвійні відчуття. З одного боку, геніальна структура. Читаєш і реально віриш у те, що це щоденник, що чоловік убив свою жінку, співпереживаєш їй. А потім викривається правда, виходить, що Емі підставила Ніка, аби його засудили за її вбивство. Однак найбільше мене обурило навіть не це. Емі йде на реальне вбивство людини, аби її план спрацював, і не несе за це відповідальності. Мало того, вона вагітніє завдяки штучному заплідненню і в такий спосіб тримає Ніка поряд. Тобто немає ні кримінальної відповідальності, ні морального засудження її поведінки.
Нема оцінок
Роман «пізньої» Джейн Остін, однак за стилем і манерою написання є подібним до інших творів письменниці. Є ідеальна героїня - Фанні, дівчина, батько якої є незаможним, через це тітка, в якої Фанні живе в Менсфілд-парку, постійно їй нагадує про її нерівність. Відповідно і кохання до свого кузена Едмунда стає проблематичним. Ускладнює ситуацію й те, що Едмунд певний час є зачарований іншою дівчиною, в той час як до Фанні залицяється Генрі, що має репутацію ловеласа. Схожі сюжетні лінії можна прослідкувати в «Гордість та упередження» та «Почуття і чуттєвість», тож Джейн Остін повторюється.
(1 оцінок)
Вивчала цей твір десь у сьомому-восьмому класі. І приблизно в цей же час, у середині 1990-х, по телевізору показували кліп Віктора Чайки «Мона Ліза». Сюжетом для кліпу якраз стала «Усмішка» Рея Бредбері. Тоді я не могла збагнути, як може людство опуститися до такого рівня, щоб шматувати геніальний твір мистецтва і радіти з цього. Але пригадалися з історії часи Гітлера, коли прості німці спалювали книги.
(2 оцінок)
Не є шанувальницею Стівена Кінга, однак книгу пані Тюдор, про яку Кінг позитивно відгукнувся, просто проковтнула. Скажу більше: вона мене настільки захопила, що я ледь не спізнилася на роботу. Можливо, класний переклад. Можливо, незвичний сюжет. Але всі книги Тюдор читаються швидко, хоч авторка, як на мене, стає передбачуваною. Перед нами два часові проміжки: 1986 та 2016 роки. Тридцять років. Пʼятеро друзів, які бавилися в дитинстві у крейдяних чоловічків, але раптом ігрища скінчилися, коли вони знайшли труп дівчини. Без голови. Хто є вбивцею? Де голова?
Нема оцінок
Перед нами незвична поема Івана Драча, написана 1987 року. Її я теж читала у школі, однак читала через «не хочу». Важко було тоді зрозуміти форму подання тексту, абстракції та образи. Адже особливого сюжету у творі немає. Це 25 розділів, повʼязаних Чорнобильською трагедією та осмисленням автором наслідків цього жахіття для всього людства. Найбільш запамʼятався мені, як, напевно, і всім читачам, образ баби, яка веде корову в целофані. Баба не захотіла залишати своє господарство через трагедію і вирішила, що целофан захистить її від радіації.
Нема оцінок
Культовий твір української літератури, який вивчається у школі, але по-новому звучить у старшому віці. Тоді, у десятому класі, він здавався нудним і важко написаним, особливо нудним був другий розділ, який написав брат Панаса Мирного - Іван Білик. Це історія села Піски. Інші розділи присвячені постаті Чіпки Вареника - сільського хлопця, в якого забрали землю, через що він обрав шлях злодія, став багато випивати, ображати свою матір. Тобто весь роман - це демонстрація життєвого шляху Чіпки від народження до заслання.
Нема оцінок
Чудова й незабутня книга! Щоправда, читала її у початковій школі й вже тоді не вірила в те, що розповідав барон. До перегляду радянського фільму досі не доросла, він занадто філософський, однак образ мотузки, що йде в небо, досі є символічним.
Найбільше мене вразило в пригодах дві речі. Перша - це політ на гарматній кулі, друге - це коли барон тонув і витягнув себе з води, потягнувши за волосся. От як у 18 столітті діяли закони фізики!
Загалом ідеальна книга для молодших школярів і підлітків.
Нема оцінок
До прочитання цієї книги у 2020 році я нічого не знала про «сімʼю» та про Чарлза Менсона, нічого не чула про вбивство дружини Романа Поланскі. По суті, ця художня книга відкрила для мене світ Америки кінця 1960-х років з наркотиками, невпорядкованими статевими стосунками і вбивствами. Читати «Дівчат» спершу було гидко, я двічі починала, потім же оповідь захоплює. Сама оповідь, адже симпатії до головної героїні бути не може.