Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Нема оцінок
Свого часу до розгляду пропонували тільки одну новелу - «Подвійне коло», адже якщо читати весь твір, то в ньому показано перемогу радянських військ у громадянській війні в Україні. А от новела «Подвійне коло» у цьому плані видається більш-менш нейтральною і демонструє трагізм українського (як і будь-якого) народу під час громадянської війни, коли сини однієї матері демонструють різні політичні вподобання і змушені битися один з одним,
Серпень 1919 року. Бій під Компаніївкою. Петлюрівець Оверко вбиває свого брата Андрія, що воює на боці Денікіна.
(1 оцінок)
Надзвичайно веселе оповідання Григорія Квітки-Основʼяненка, написане у бурлескно-травестійному стилі, тому дехто вбачає у ньому вплив Івана Котляревського. Обовʼязково прочитайте його та посміхніться. Перед нами ярмарок у селі. Гучна подія, багато людей. Маляр Кузьма Трохимович демонструє портрет солдата, який він сам зробив. Картина є настільки якісною, що перехожі сприймають портрет за реальну людину і починають із нею розмовляти, дівчата - загравати. Це тривало доволі довго, доки не зʼявився швець і по не дуже достовірно намальованих чоботях зрозумів, що це геть не людина, а портрет.
(2 оцінок)
Вивчали цю повість у школі, але на уроках бесіди з позакласного читання. Напевно, що у сучасній шкільній програмі твір відсутній. На відміну від сентиментальної «Марусі» перед нами твір бурлескно-травестійного характеру, з елементами гумору і сатири. Як і «Салдацький патрет». Це повість, в якій показано, як сотник Забрьоха вирішує боротися із відьмами. Якщо не потоне - значить відьма. Паралельно з цим він мріє про одруження з Оленою і хоче, аби відьма йому в цьому допомогла. Звісно, що жінка зробить все інакше й покарає Забрьоху.
Нема оцінок
Перша повість в українській літературі. Написана у стилі сентименталізму, головними ознаками якого є сльозоивість і щемливість оповіді, емпатія до головних героїв. Тож читати «Марусю» і не плакати - неможливо. І секрет не стільки в сюжеті, скільки в майстерності письменника. Маруся - довгоочікувана і пізня дитина Наума і Насті, її батьки плекають і бережуть. Дівчина виростає дуже гарною і подобається Василеві, з яким вона дещо пізніше одружиться. Однак Василя забирають служити; Маруся через це нервує. Й потрапляє під дощ та вмирає через переохолодження.
Нема оцінок
Надзвичайно чуйна повість (якщо так можна сказати), написана, як і більш відома «Маруся», у сентиментальній, сльозливій манері. В цьому жанрі рівних Квітці-Основʼяненку в Україні нема. Особисто мене цей твір зачепив більше, ніж «Маруся»: шкода, що його немає у шкільній програмі. Читаючи «Сердешну Оксану» в університеті, я плакала. Плакали мої однокурсниці.
Сюжет дуже схожий на «Катерину» Тараса Шевченка. Власне, Квітка-Основʼяненко цього і не приховував. Однак, на відміну від «Катерини», головна героїня не гине, хоч і планує це зробити. Перед нами історія покритки - матері-одиначки.
Нема оцінок
Читала цю повість в університеті, однак, на жаль, на заняттях ми її не вивчали. У шкільній програмі вона також відсутня. Спершу може здатися, що це твір про Київську духовну академію, в якій свого часу здобував освіту сам Іван Нечуй-Левицький. І дійсно перед нами тульські студенти, які прийшли на навчання ( у 19 столітті студентів з Росії в академії було більше від українських), серед них - Степан Воздвиженський. Прикметно, що невдовзі він потоваришує із українцем Василем Дашковичем. Нібито й друзі, проте різні. Це особливо помітно в ставленні до жінки.
Нема оцінок
Ця книга значною мірою відрізняється від однойменного кінофільму, адже являє собою більше не белетристику, а історичну монографію про життя трьох афроамериканок, які працювали інженерами в НАСА. Хронологія подій - це три десятиріччя - 1930-1960-ті роки. Кетрін Джонсон, Дороті Воган, Мері Джексон. Найбільше уваги у книзі приділено Дороті Воган, хоча у фільмі вона радше на другому плані.
Нема оцінок
Коли я навчалася на історичному факультеті на початку нульових, в нас не було жодного підручника з археології, доводилося користуватися радянськими та заідеологізованими працями. Тому поява цього видання, ще й за авторства поважних археологів, приємно здивувала. Трохи розчарувалася, що не змогла прослухати лекції Іона Винокура, бо він їх викладав для молодших курсів.
Цей підручник виконано на якісному папері; він має чудові кольорові вкладки, які можна демонструвати на заняттях учням і студентам неісторичних спеціальностей.
Нема оцінок
Чергова книга Деніела Кіза про людину із психічним розладом і множинними особистостями. Цього разу йдеться про дівчину на імʼя Рейвен (тобто ворон). Однак автор додає динамізму до дії, включаючи в сюжет елементи екшну, бойовика, терористів та лінію про місце релігії, зокрема ісламу, в нашому житті. Ну, і без любовної лінії не обійшлося. Читається книга швидко і легко, однак по завершенні читання у памʼяті не залишиться нічого. Що оригінального у цьому творі? Наскільки він є філософським? Напевно, це просто чтиво на декілька вечорів.
Нема оцінок
Якщо ви є шанувальником творчості Деніела Кіза, то ця книга вам припаде до душі, але вона не зачепить так, як «Квіти для Елджернона». Сюжет дещо нагадує інші романи письменника. Є людина з психічним розладом (Клавдія Яско), яка чи то є свідком кривавих убивств, чи то сама їх скоїла. Саме в цьому варто розібратися. І хто така ця Клавдія - жертва насильства, наркоманка, повія? На жаль, це було типово для Америки 1970-х років. Тому можна сказати, що перед нами психологічний роман з елементами детективу.
У принципі читається цікаво і подеколи захоплююче.