Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Життя на межі
Книга являє собою інтервʼю Райнгольда Месснера журналістові, які він давав впродовж не одного десятиліття. Доволі довгі бесіди, я б сказала так, бо інколи я втомлювалася читати. Месснер мене приємно здивував своєю відвертістю та силою духу. Недаремно йому підкорилися всі 14 найвищих вершин нашої планети. Він спокійно розповідає про загибель власного брата Гюнтера під час сходження, про ампутацію своїх кінцівок через обмороження, про спілкування з альпіністами різних національностей і країн.
Фундаментальна праця
Понад 20 років тому укладачі цього збірника їздили історичними факультетами України та презентували цю чудову книгу. Завітали вони і в Житомир, і я придбала її залюбки. Памʼятаю, що сплатила 20 гривень, однак маю підпис пана Віктора Брехуненка! Час від часу використовувала цей непідйомний том для підготовки тез і статей. Книга реально обʼємна; важка, хорошої якості друку, з твердою палітуркою, білим папером, вичитана. Вона являє собою збірник праць відомих українських істориків 20 століття, присвячених Переяславській раді.
Про двох цапків
Обсяг цієї казочки Михайла Коцюбинського - лише декілька абзаців. Проте українські видавці змогли зробити з неї цілу книжечку для дошкільнят із чудовими зображеннями й грамотно виділеними для розуміння малечі реченнями. Зміст казочки простий: білий і чорний цап знаходяться на протилежних берегах і мають перейти місток, однак ніхто не хоче поступатися. Можна ж було зробити так, щоб спершу перейшов один, а потім - другий, але ні - на те вони й вперті, ці цапи. Врешті-решт, обоє зійшлися на містку, стали сваритися, впали у воду і втопилися. І це закономірно.
Сучасний погляд на Миколу Куліша
Доктор філологічних наук Ярослав Голобородько на високому фаховому рівні підготував невеликий за обсягом посібник для вчителів української літератури, в якому детально аналізує творчість Миколи Куліша. На початку 2000-х років у шкільній програмі була пʼєса «Мина Мазайло», інші твори Миколи Куліша розглядалися тільки в контексті вивчення біографії письменника. Цінність цього посібника для вчителів є колосальною, точніше - була. Уявіть собі, що тоді ще не було інтернету, видань творів Куліша було обмаль, досліджень творчості письменника - мізер.
Хроніка революції
У фахових істориків є правило не писати книги одразу по завершенні історичних подій, адже потрібен час для осмислення та висновків. Власне, я прагну не звертатися до праць тих, хто описує сучасність, хоча серед них є чимало поважних особистостей. Точніше - можна довіряти таким книгам, якщо там мінімум висновків і максимум фактів. Данило Яневський створив подібну книгу, якій я довіряю, бо в ній самі лише події і факти у хронологічному зрізі. От як зʼявлялася в новинах «5 каналу» якась вартісна і повʼязана з Помаранчевою революцією подія, то пан історик/журналіст вказує її.
Лялечка
Хотілося б декілька слів сказати про етюд «Лялечка». Це новела про сільську вчительку Раїсу, якій 31 рік і яка 13 років життя присвятила роботі. Це земська народна вчителька, в якої, крім роботи, нічого немає. Вона вірить у високу місію просвіти людей, вступає у конфлікт із попом, через що змушена переїхати працювати в інше село, де зустрічає іншого попа отця Василя і закохується в нього. Звісно, у новелі піднято чимало соціальних моментів і проблем, в тому числі й домінування патріархальних стосунків.
Історія однієї мрії
Парадоксально, але перший том цієї захоплюючої історії вийшов тоді, коли я перехворіла на коронавірус. Подорожі враз припинилися, люди сховалися по домівках, а тут молодий харківʼянин розповідає про те, як він вирішив здійснити навколосвітню подорож. Трохи дивно, чи не так? Скажу чесно: в мене вдома є два томи, однак другий ще не на часі. Мої враження від першого тому 50/50. З одного боку, круто, що є люди, які можуть собі дозволити здійснити подорож усіма континентами, мають достатньо коштів для цього, бажання і сил. Деякі розділи книги я реально читала із інтересом, особливо про США.
Поліський дивосвіт
Знайти зараз цей посібник майже нереально, хоча 25 років тому студенти мусили його придбати, інакше б не було можливості підготуватися до заліків та іспитів з декількох спеціалізованих курсів, серед яких «Дитяча література», «Українська література» тощо. Це дійсно унікальне видання, створене викладачами Житомирського, тоді ще педуніверситету. Тут у доволі цікавій формі й без води розповідається про відомих і не дуже письменників, що мали відношення до Житомирщини - народилися тут, проживали чи навіть проїжджали повз.
Біофак
Якщо спитати в місцевих, де знаходиться вулиця Пушкінська, 42 (хай вулицю перейменували, але то було декілька років тому і не всі встигли вивчити нову назву), то більшість запитає, що там знаходиться. Якщо сказати «біофак», тоді люди посміхнуться і точно вкажуть напрямок руху. У народі мало хто знає, що це була будівля Єврейського учительського інституту, про який є навіть ціла дисертація місцевої історикині. Зараз же корпус природничого факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка (в народі - педінституту).
Діти — найкращі з усіх квітів.
Напевно, це була перша книга українською та англійською мовою, яку я прочитала. Мені було 8 років, і я звикла, що казки закінчуються хепі-ендом. Тоді я не знала нічого про «Портрет Доріана Грея» та взагалі вперше чула імʼя автора. У книзі мене вразили чудові малюнки, непоганий сюжет про дітлахів, що бавилися у садку Егоїстичного Велетня, доки його не було вдома. Навколо панували Весна і тепло. А коли Велетень повернувся, знову прийшла Зима, бо він вигнав дітей і збудував мур. Потім логічно сюжет розвивається так, що Велетень добрішає і знову пускає дітей у свій сад.