
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Дуже цікава книга. Зауважу, що оформлення її є оригінальним - частину тексту подано зеленого кольору. Це коротка історія Європи двадцятого століття, однак подана у вигляді епізодів із іронічним описом і гострим звучанням. Надзвичайно сильні за емоційним забарвленням цитати. Зокрема мене вразили описи знущань нацистів із євреїв, як людей кидали до газових камер і як було облаштовано роботу фабрик смерті, як з волосся єврейських жінок робили перуки, як в євреїв виривали золоті зуби, як варили мило зі шкіри єврейських бранців. Це дуже страшно.
До речі, доволі непогана та інформативна книжечка про Африку. Не лише про Сомалі. І не лише про піратів. Звісно, що акцент зроблено саме на них, адже свого часу українські моряки мали серйозні проблеми із піратами. Тож у книжечці розповідається історія декількох таких неприємних епізодів, розвʼязати які довелося авторові, що обіймав високу дипломатичну посаду. Дуже радила б це видання історикам, політологам, географам, туристам, менеджерам, простим читачам. Книгу написано з теплотою і великою любовʼю, читається вона із великим задоволенням і залишає приємні відчуття.
Невеличкий за обсягом посібник, який можна використати в коледжі, а також при викладанні країнознавства в університеті. Коротко описує історію країн Центрально-Східної Європи, зокрема роблячи акцент на політичному житті. Звісно, що на 2025-й рік він є застарілим, тож студентам давати його не слід, бо вони пропустять сучасні тенденції розвитку. А от викладач якраз може використати матеріал для розповіді про занепад соціалістичного табору та становлення незалежних країн наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років.
Моя настільна книга, коли я навчалася на першому курсі історичного факультету. Я в захваті від цього підручника; від почуття гумору автора та від рівня його професіоналізму. Шкода, що пана Крижанівського вже давно нема з нами.
Перед нами жива книга - нібито підручник для вищої школи, але він насичений не стільки фактами, скільки поезією, цитатами, описом повсякденного життя. Тільки кольорових світлин не вистачає. Свого часу розділи цього підручника друкували у газеті для вчителів «Історія України». Дуже цікаво описано Єгипет і Месопотамію, Індію і Китай.
Ще один підручник пана Рубеля, який я використовувала під час свого навчання на історичному факультеті у 2005 році. Тоді це був курс історії словʼянських народів. Книгу купила в магазині і всю її прочитала, а потім конспектувала. Матеріал подано цікаво, логічно і лаконічно. Найбільше мені подобався розділ про історію походження словʼянських народів, їхній побут та звичаї. А от моя подруга із задоволенням читала розділ з історії Польщі, її цікавили польські королі та їхні завойовницькі походи.
Звісно, хотілося б, щоб у підручнику було більше «життя»: легенд, біографій відомих діячів, цитат.
Свого часу ця книга вважалася бестселером, адже містила чітко сконструйовану й логічно подану історію Києво-Могилянського колегіуму - академії. Нічого зайвого, ніякої води. Супервидання для студентів, по-перше, самого навчального закладу, які мусили знати історію своєї Альма матер; по-друге, для тих студентів, в яких в університетській програмі був предмет «Українська культура» (зі схожими назвами). Чесно скажу, що придбала цю книжечку років 15-17 тому за дуже смішну ціну. І не шкодую.
За цим підручником я навчалася у школі, потім його ж використовувала під час роботи в коледжі. У принципі кращого на сьогоднішній день нема. Відомий запорізький історик Федір Турченко в 1990-ті роки підготував непогані підручники для старшої школи. Вони не пере обтяжені зайвими фактами. Усі розділи чітко структуровано, є достатньо світлин та цитат, присутній розділ роботи з документами, є завдання для самоконтролю. З методичної точки зору зауважень мінімум. Звісно, що розділ про незалежну Україну слід постійно доповнювати, тому цього підручника для підготовки до НМТ замало.
Цей підручник став моєю настільною книгою 2005 року, коли ми вивчали в університеті історію словʼянських народів. Памʼятаю, як його привіз нам викладач, що тоді часто бував у КНУ, де навчався в аспірантурі. Пана Ярового ми читали із задоволенням. Читали і конспектували вночі. В нульові роки більше в нас не було жодних джерел інформації, окрім, хіба що, шкільних підручників за 10-11 класи із всесвітньої історії. Тому цей підручник для вищої школи є унікальним - він є першим і найбільш авторитетним. Написано цікаво, достатньо фактів і подій розкрито. Автор дійсно є фахівцем у своїй справі.
Придбала всю серію, щойно томи зʼявлялися в продажу. Трохи посперечалася б з авторами щодо структури видання, адже принцип укладання книг не завжди є хронологічним. Деякі томи охоплюють події всієї історії України, деякі присвячені конкретному історичному періоду, як, зокрема, том про девʼятнадцяте сторіччя, який мене цікавив найбільше. Звісно, вважаю, що кожен професійний історик повинен мати у своїй бібліотеці дане видання, однак пересічному українцеві це геть не обовʼязково. Кожну книгу писали відомі у своїх історичних колах фахівці.
Скансен. Незрозуміле пересічному українцеві слово. Походить зі скандинавських мов і означає «музей просто неба». В Україні таких закладів є чимало. Найбільш відомі, напевно, Пирогово та Переяслав, хоча є ще «Шевченківський гай», скансен в Ужгороді тощо. Автори цього видання вирішили поділитися з читачем історіями створення скансенів в Україні, розповісти про їхні експозиції та проблеми розвитку.