Рецензії та відгуки на книги користувача

«Тронку» читала вперше після шкільного випуску, бо це був один з творів, що виносився на вступний іспит до університету. Тому атмосфера роману збіглася із моїм тодішнім світовідчуттям, бо Віталік і Тоня (головні герої) якраз є випускниками, а часом дії є літо. Тому кожна сторінка «Тронки» - то, з одного боку, приємні спогади про школу та вступ до вишу, а з іншого, з тієї самої причини, трохи мінору через завершення навчання у школі і початок нового, дорослого, життя. 

Ця драматична поема стала для мене відкриттям! Лише сьогодні дізналася про цей твір Ліни Костенко і прочитала його. Це лише три дії, що описують події вечора, ночі і ранку. Флоренція епохи Відродження. Монастир. Монахи грають таємно у шахи (ця гра є забороненою, бо її винайшли на Сході), а фігурки вирізьбив старий. Цим старим є Рустичі - свого часу відомий скульптор, що дружив з Мікеланджело і створював на замовлення скульптури еліти. Показовим у поемі є діалог між старим Рустичі і молодим флорентійцем - Рустичі в молодості.

Дійсно, для малечі можуть бути незрозумілими слова з цієї казки, адже є діалектизмами, що вживаються у Західній Україні, зокрема леґінь - то молодий хлопець. Та й імʼя чоловіка - Ольдеквіт - геть не звучить по-нашому. На жаль, я не вивчала походження цієї казки, але, напевно, то казка з Косівщини, бо на початку історії згадується цей край. Загалом казка мені нагадала братів Грімм та західну традицію, зокрема Ольдеквіт жив у замку. Треба подумати, в яких відомих українських казках згадується замок. Звідкись зʼявляється у замку бабуся, яка дає поради Василинці. Хто є ця бабуся? Чарівниця?

Новела Євгена Концевича «Чому вона мовчить» не може не змусити розплакатися. Сьогодні прочитала її втретє, і втретє плакала. Це невеличкий твір про усвідомлення маленьким хлопчиком Павликом смерті його матері. Спершу Павлик радіє, бо в його хаті так багато людей, всі дають йому гостинців, навіть шоколад, який він так любить. Люди гладять Павлика по голівці і співчувають йому, проте старші брат з сестрою чомусь не хочуть гостинців і плачуть. Батько чомусь плаче, хоча раніше такого ніколи не було. І от коли мама мовчить, коли її кидають до ями, лише тоді Павлик розуміє, що мами більше немає.