Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у квітні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Мертвецький Великдень
Ще одне оповідання великого Квітки бурлескно-реалістичного спрямування. Головний герой - Нечипір, пʼяниця, що виніс із хати все, що міг. Його дружина Пріська замучилася з ним, адже їй доводиться шукати грошей, аби забирати назад закладені ним речі, якось вона навіть вдарила чоловіка, бо сил уже не було. І от напередодні Великодня Нечипір так напився та наївся (частина вареника залишилася між зубами), що заснув. І наснилося йому, що він у церкві серед мерців, які справляють Мертвецький Великдень та хочуть зʼїсти його вареника. Врятувало пияку лише настання ранку та його крик кукуріку.
Безконечна казочка
Це особливий збірник, адже містить казочки як класиків (до них можна віднести «Гусенятко» Миколи Вінграновського та «Безконечну казочку» Олени Пчілки), так і сучасних авторів (Марина та Сергій Дяченки). Говорити про ілюстрації - то не сказати нічого: вони просто неймовірні. Іноді заради них і варто купити подібну книгу. Якщо про «Гусенятко» я вже писала, то ось мої думки про казочку Алли Коцур-Кох «Як кошеня з хвостиком посварилося». Ідея доволі цікава, хоча присутня була в Івана Франка свого часу. Звірі вирішили гратися в хованки на галявині.
От тобі і скарб
Бурлескно-реалістичне оповідання Квітки-Основʼяненка можна віднести до шедеврів українського гумору. Чимось воно нагадало мені раннього Гоголя, зокрема через використання образу чорта. Головний герой - Хома Масляк - мріє про скарби, щоб не працювати, нічого не робити, а грошики мати. Хоч у Хоми є жінка та діти, він цього не цінує, а все женеться за легкими грошима, і не раз його наївність використовують хитрі люди, забираючи гроші і нічого не даючи. Якось зустрів він циганку, яка наворожила йому зустріч із поважним паном (євреєм), що й відбулося.
День розпочався просто …
Збірка філософської лірики Марії Павленко на злобу сьогодення. Це вірші, в яких авторка міркує як зріла особистість. Вона критикує нові явища 1990-х - 2000-х, пише про нашу памʼять, яку прагнуть знищити. Актуальним є вірш «Канібалізм» , в якому молоді люди смажать шашлики на Вічному вогні і розважаються. Марія Павленко з осудом ставиться до подібної поведінки, вважаючи її канібалізмом душі. З болем авторка пише про війни і конфлікти, про ветеранів і афганців. Засуджує поетеса й нові явища реальності, зокрема рух неформалів-панків, який вона вважає аморальним та деструктивним.
Вклоняюся місяцю молодому
У цій книжечці вміщено поезії двох циклів - «Проліскові пелюстки» та «Кленові зорі». Якщо хочете почитати про кохання у всіх його виявах, то «Проліскові пелюстки» - то книга для вас і для душі. Я нібито перенеслася в той час, коли вперше закохалася. І мені здалося, що і в Марії Павленко її кохання до чоловіка не було взаємним - або він не кохав її, або дозволяв себе кохати. Поетеса обожнює свого нареченого, я б навіть сказала, обожнює до стану психічної хвороби. Вона марить ним, не бачить жодного недоліку, дозволяє собою маніпулювати.
Кіт Мартин і політика
Як я зрозуміла, «Кота Мартина» Павличко став писати ще в радянський час і завершив на поїздці котяри до села. А вже потім, після проголошення незалежності, казку було дописано й додано до неї політичну історію та опуси про комуністів та труднощі політикуму після проголошення незалежності. От цього робити було не слід, бо руйнується ідея твору: для чого малечі читати про політику? Мені, дорослій, це було також нецікаво, навіть думка про те, що треба все кидати і повертатися в село, яку врешті обстоює кіт після невдачі у столиці. Отак взяти і втекти?
Зимове свято
Хоч книжечка і про зиму, проте вона така тепла! Це доволі дороге видання на крейдовому папері із надзвичайно яскравими та колоритними ілюстраціями. Я би сказала так: малюнки є нічим не гіршими від поезій. І дуже зрозумілі діткам, адже намальовано діток на тлі історичних обʼєктів Києва (біля памʼятника Богдану Хмельницькому), Львова, Харкова, Дніпра, Одеси. Святий Миколай із дітками гуляє Львовом. Така краса! Тут і сніговики поряд, і на ковзанці можна покататися.
Великий Павличко
Збірку поезій великого Дмитра Павличка розраховано на учнів 11 класу. Втім, це цілий том обсягом майже 500 сторінок досконалої поезії майстра різних років. «Київські сонети», «Білі сонети», рубаї, притчі, «Скіфські балади», «Таємниця твого обличчя», «Наперсток», а ще поеми, пісні («Явір і яворина», «Впали роси на покоси», звичайно ж, «Два кольори»). Здається, немає такої проблеми, яку не охопив би Дмитро Павличко у своїй поезії. Це і захист української мови і боротьба з русифікацією, і оспівування рідного краю - широких ланів, степів, річок.
Про любов
Дійсно дороге видання, вартість якого під тисячу гривень. Подарункове. Я б навіть сказала, що книга є більш привабливою за оформленням, ніж тексти, деякі з них знайомі зі школи. Проте лише деякі. З таких «розкручених» я б відзначила лише «Марусю» Квітки-Основʼяненка та «Момент» Володимира Винниченка. Серед знайомих мені - ще Михайло Могилянський та його новели «Стріл» і «Наречена», які я знаходила в інших антологіях, що зʼявилися друком нещодавно й про які я вже писала відгуки.
Знов молодість не буде
Українські майстри слова залишили чимало прикладів любовної лірики, яку у видавництві «Фоліо» вдало обʼєднали в книжечку у стилі мікро. Цього разу подібний крок вважаю правильним, бо любовна поезія якраз на сторінку - дві, тож не треба гортати туди-сюди, як це було з віршами раннього Тичини. Укладачі зробили акцент на творах поетів 19 - початку 20 ст. Це Іван Котляревський (уривки з «Наталки Полтавки»), Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко. Мотиви в принципі схожі: дівчина - красуня, з білим личком, ідеальною фігурою, карими очима та довгою косою.