
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Феміністичний дискурс
Свого часу мені довелося опрацьовувати окремі розділи цієї книги, коли я досліджувала становлення закладів вищої жіночої освіти в Україні наприкінці 19 - на початку 20 ст., зокрема Київські вищі жіночі курси. Також мене цікавило становлення феміністичного руху в Україні, боротьба жінок за рівноправʼя із чоловіками в різних сферах суспільного і громадського життя. Якщо вас цікавлять загальні тенденції цих процесів, цікаві думки авторки, тоді книга буде актуальною. Якщо ж ви шукаєте фактологічне наповнення, якісь унікальні дані, тоді книга може розчарувати.
Класика української літератури
Читала цю пʼєсу у старшій школі і насолоджувалася читанням. Свого часу Іван Кочерга жив і працював у моєму рідному Житомирі, на його честь названо музично-драматичний театр, вулицю. Чимало своїх геніальних пʼєс він написав у моєму місті. Частково прочитання «Ярослава Мудрого» визначило мій вибір йти вчитися на історика. Наприклад, раніше я не знала (це був час до інтернету), що в київського князя була дружиною шведка Інгігерда, яка охрестилася під імʼям Ірина. А Кочерга на цьому наголошує. Так само він розвиває історію про Гаральда, що сватався до доньки князя Єлизавети.
Незалежність очима борців
Ця книга являє собою збірник статей тих людей, які брали активну участь у виборюванні української незалежності, зокрема Іван Драч, Левко Лукʼяненко. Це їхні спогади про ті часи перебудови і світанку незалежності, а також міркування про проблеми України, про перспективи її розвитку. Використовувала цей збірник, коли здійснювала дослідження про Революцію на граніті. Інколи просто так беру його і читаю, щоб заглибитися у 1990-ті та пригадати ту атмосферу, але суто з викладацькою чи науковою метою. Цінними у книзі є саме думки авторів, їхні погляди.
Народна культура українців
Встигла придбати чотири томи цієї чудової серії. Унікальні книги про традиційну українську обрядовість, про життєвий цикл людини. У першому томі історики та етнографи розглядають дитинство і становлення дитячої субкультури. Мене найбільше цікавили дві статті - Ірини Ігнатенко про народні ембріологічні уявлення українців та Олени Боряк про бабу-повитуху. Українські етнографині є, напевно, єдиними дослідницями вказаних вище проблем на пострадянському просторі.
Непогана брошура для вчителів історії
Назвати дану брошуру обсягом у 125 сторінок монографією чи серйозним історичним дослідженням я не можу. Тим більш, що Ігор Коляда є саме методистом і автором численних підручників і посібників для школи. Вказана книжечка ідеально підійде для вчителя історії України 10 класу, коли розглядається за програмою Перша світова війна. Однак використовувати її учням не слід, бо вони заплутаються у подіях. Так само вона не підходить для науковців, адже містить звичайний матеріал на рівні шкільного підручника, без посилань на джерела.
Чому діти такі жорстокі?
Зізнаюся, що ця книга мене вразила. Вразила своєю жорстокістю. І мені це не сподобалося, адже очікувала я геть іншого. А коли ця жорстокість призводить не просто до протистояння двох груп підлітків, а до смертей, стає зовсім не весело. Читала і думала: а чому діти такі жорстокі? Замість єдності на безлюдному острові, де вони опинилися внаслідок авіакатастрофи, молоді люди ворогують та знищують один одного морально, а потім і фізично. І тут мені прийшла на думку інша аналогія: а як поводять себе наші люди, які через війну опинилися за кордоном? Чи завжди вони допомагають один одному? Та ні.
Письменництво як вирок?
Дійсно, це один з найкращих романів Джека Лондона, який контрастує із «Серцями трьох» та «Білим іклом». Можливо, через те, що має автобіографічний характер і розповідає про непростий шлях становлення письменника і боротьбу молодого моряка за місце під сонцем у жорсткому буржуазному суспільстві. Я побачила в романі захоплення Джека Лондона соціалістичними ідеями та наявність конфлікту людина - суспільство. Врешті-решт, суспільство перемагає, і Мартін Іден, який таки досягнув бажаного і став відомим письменником, втрачає сенс буття та стрибає у воду.
Життя на межі
Перед нами - інтервʼю відомого альпініста Райнхольда Месснера, які він давав журналістові Томасові Хютліну. Надзвичайно цікаві діалоги не лише про альпінізм, а й про дитинство в Південному Тіролі, італійській території, де населення розмовляє німецькою мовою. Відповідно довелося зачепити й політику та розповісти про сепаратизм серед місцевих. Цікавими є міркування Месснера про те, що його з дитинства приваблювали гори і навіть не цікавили дівчата.
Збірка статей про українофільство
Перед нами - книга обсягом майже у триста сторінок, що являє собою збірку статей Сергія Єкельчика, відомого у вузьких історичних колах науковця, підготовлених на світанку української незалежності в Австралії. У вступі автор пояснює, наскільки контрастною виявилася атмосфера в далекій Австралії, де він проходив стажування, із пострадянською Україною. Тож даний матеріал він підготував у дусі нових західних підходів до історії. Якщо чесно, то якогось нового знання в цій книзі ви не знайдете. Немає унікальних архівних матеріалів чи винайдень чогось, про що ми раніше не знали.
Філософія дитячої книги
Колись у дитинстві і читала книгу, і дивилася радянський фільм, і американський мультик. Спершу книга мене зачарувала: гарний хлопчик, який літає, дівчинка Венді, протистояння з піратом. Все таке казкове, романтичне, сповнене пригод. Пітер не може програти двобій, а якщо програє в першому поєдинку, то обовʼязково виграє в другому. Однак фінал книги є дорослим. Пітер назавжди залишиться хлопчиком, який ніколи не стане дорослим, натомість Венді росте, стає старшою, в неї зʼявляється сімʼя та дитина. От у цьому і прикрість.



