Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у березні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Юлька з пивбару
У першому томі повного зібрання творів Василя Врублевського є повісті та оповідання. Деякі з них я вже рецензувала раніше, тож хочу зупинитися на одному найбільш колоритному - «Юлька з пивбару». Його було написано під час «перебудови», у 1987 році. Головна героїня - прибиральниця у пивбарі, Юлька. Врублевський тонко описує її побут: вона живе сама у неприбраній квартирці, недоглянута, з немитим волоссям, має несвіжі продукти вдома та недоїдки, які вона приносить з роботи. В неї немає стабільного партнера, періодично приходять якісь алкаші (пардон за натуралізм).
Ріпка Івана Франка
Великий Франко доторкнувся до усної народної творчості та подав свою версію відомої казки. Точніше - дещо розтягнув сюжет, дав імена кожному персонажеві та створив оповідь-вірш. Ріпку посадив дід Андрушка, допомагала йому дружина Марушка, дочка звалася Мінка, собачка - Хвінка, киця мала на ймення Варварка, а миша - Сіроманка. Франко додає, як дід садив ріпку навесні, як працював мотикою, як носив воду повний рот, як росла ріпка і стала розміром з дідову голову. А далі - як у народній казці, коли всі тягнуть ріпку, а витягнути не можуть, доки мишка не допомогла.
Південні вірші
Що може обʼєднати Євгена Гребінку, Лесю Українку, Михайля Семенка, Майка Йогансена, Євгена Маланюка? Окрім любові до літератури, ще море і любов до Південної України, - Одеси, Херсонщини, Криму. В цій оригінально оформленій збірці з надзвичайними ілюстраціями знаходимо поезію різних стилів, проте її єднає любов до південної природи і моря. Ось «Човен» Євгена Гребінки як символ людини у великому світі: човен є безсилим проти морської стихії - так само людина є слабкою у вирі всесвіту. Проте варто боротися і жити, хай це може призвести до трощі.
Співець міста
Футуристи оспівували місто. Футуристи писали про техніку та майбутнє. Нібито все просто, але в Семенка просто бути не може. Він - багатогранний. Й такий ліричний. Так, він експериментує із формою та звуком. Це потік свідомості, де є інколи просто набір незрозумілих слів у незрозумілій ритміці. Бі, бо, бу - так звучить місто. Тут люди, трамваї, автомобілі, кондуктори… Усі кудись поспішають.
Я хочу кожний день
все слів нових
Ікона стилю
Про цей роман Павла Загребельного стали активно говорити у середині 1990-х, коли на екрани вийшов серіал з Ольгою Сумською та Анатолієм Хостікоєвим. Навіть я його дивилася, хоча не дуже полюбляю серіали. І щиро співчувала долі Роксолани. Потім придбала книгу, прочитала сторінок з двісті та відкинула, - стало нудно. Через рік знову сіла читати, знову ті самі двісті сторінок. Знову кинула. Так я починала і кидала рази три-чотири, доки не дочитала. Не сказала б, що я була у захваті від прочитаного - та сама «Євпраксія» виглядає цікавіше. Не сказала б, що дуже симпатизувала Роксолані.
Відроджений Кобзар
Це шикарна книжечка за немалі гроші, яка дійсно стане чудовим подарунком. Окрім чудової палітурки та якісного друку, маємо чимало ілюстрацій, зокрема художніх творів Тараса Шевченка. Якщо ж говорити окремо про книгу, то Шевченко є вічним та завжди актуальним. Здається, у кожному його творі є біль за Україну, боротьба з кріпацтвом, туга за славними часами козаччини та справжніми народними героями, ненависть до царизму та гноблення простих людей, оспівування великого кохання до жінки, любові до матері та Батьківщини.
Супергерой
Український супергерой - сильний фізично та духовно. Чомусь у мене ця казочка викликала не стільки емоції захоплення, скільки біль від того, що наше суспільство не сприймає людей, які є у чомусь успішніші від них. І замість того, щоб тягнутися до кращого, люди прагнуть присадити опонента, принизити його або взагалі позбутися. Це яскраво видно на прикладі Котигорошка. Він мав благородну мету - визволити своїх братів та сестру, перемогти змія, ризикуючи власним життям. У блискучому стилі він це зробив. І що взамін? Брати вирішили позбутися його.
Свято останньої ночі
Коли вийшла у світ ця збірка, авторові було лише тридцять. А пише він про пізнє кохання та про почуття, які більш характерні для чоловіків, яким за сорок. Хоча, може, покоління моїх батьків ставало дорослішим раніше і в тридцять почувалося вже змученим життям та навченим досвідом? Поезія «Сумлива осіння ніч» якраз про такого чоловіка, який не хоче нічого змінювати у своєму житті, бо зустрів жінку надто пізно. Тож він навіть не починає залицяння і не пропонує сексуального контакту. Для чого? Йому комфортно жити так, як він живе, і змінювати своє життя та змінюватись самому не хоче.
А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого
Для мене це послання, на жаль, є актуальним, хоча адресоване воно було насамперед українській інтелігенції 19 століття, яка геть не думала про народ та національне визволення. Мертві - то наші гетьмани і старшина, які не змогли обстояти власну позицію та асимілювалися. Живі - то сучасна інтелігенція, захоплена ідеями західництва та словʼянофільства, бо так тоді було модно. Ненароджені - наше майбутнє, наші діти. Дуже жорстко Шевченко пройшовся по захопленню німецькою культурою та західництвом, коли нам вказують з-за кордону, якою є наша історія.
