Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Український Фауст
Читати цю новелу доволі складно, а якщо не знаєш історичного контексту, то й не розберешся. По суті, це опис життя увʼязнених у радянській тюрмі у 1918-1919 роках, під час громадянської війни. У новелі є декілька героїв різних політичних поглядів. І всі вони перебувають в одній камері: російський шовініст, тобто прибічник білих і єдиної самодержавної Росії; польський націоналіст; Фавст з Поділля, тобто український націоналіст, селянин, що створив власний загін і боровся за незалежну Україну. Це звичайна людина праці, далека від читання книжок та студіювання історії.
Імпресіоністична новела
Якщо Михайло Коцюбинський є майстром імпресіоністичної новели дорадянського часу, то Григорій Косинка є митцем часів «розстріляного відродження» 1920-х років. Новела «У житах» є чудовим прикладом. Сюжет є простим: дезертир Корній Дізік зранку опиняється у житах, він там переховується. Це його рідні краї, і природа нібито на боці втікача (за манерою опису постає «Інтермецо» Коцюбинського), але паралельно із цим Корній нібито чує, як рослини наспівують «дезертир». Згадуються Корнієві революційні роки, розстріли; повз нього проїжджає багатій Дзюба, у дворі якого було розстріляно комуніста.
Нагороди знеохочують
Альфі Кон зробив такий підзаголовок своєї монографії: «Вади системи мотивації». Що він мав на увазі? Насамперед він критикує популярну на Заході концепцію біхевіоризму, відповідно до якої певний стимул викликає певну реакцію, тобто якщо використовувати як стимул до праці винагороду, то вона призведе до зростання результативності праці. На думку психолога, на практиці це не діє. Винагороди є річчю непоганою, але не завжди дієвою, вони насправді часто демотивують, адже виконувати цю діяльність без винагороди, за власним бажанням, людина, швидше за все, не буде. Винагородою може бути премія.
Моторошна історія вбивці
Памʼятаю, як дочитала цей роман у поїзді Київ - Одеса далекого 2009 року. Дочитала і зраділа, бо страшенно мучилася. Найбільше - натуралістичним підходом автора, який так майстерно описував запахи, зокрема неприємні, що інколи виникало бажання піти до вбиральні. У цьому, власне, і полягає майстерність Зюскінда. Постмодерний підхід до зображення персонажів, акцент на еротизмі та сексуальності, відвертість в описі забороненого. Перед нами - геніальний парфумер та не менш геніальний убивця, який у пошуках запаху не гребує вбивством молоденьких дівчат.
Феріде і Кямран
Моє дитинство припало на 1980-ті - початок 1990-х років. Це був час появи перших серіалів, зокрема зарубіжних. І якраз тоді по телевізору я вперше почула про Феріде і Кямрана. Ніяк не забуду дівчину, що сидить на дереві та їсть шоколад. Кямран, в якого вона була до нестями закохана, завжди приносив їй коробки з шоколадом, терпів її дотепи та насмішки, а сам був ввічливим і мовчазним. І як же змінилася ця весела дівчина впродовж розгортання дії, якою серйозною і глибокою вона врешті стала! Десь у віці 11 років я знайшла вдома книгу «Чаликушу» і вирішила її прочитати.
Греко-римські пари
Кожен, хто здобував освіту на історичному факультеті, читав «Порівняльні життєписи» Плутарха, хоча б скорочено. Інакше як вивчати історію стародавнього світу?! По суті, це наймасштабніше джерело часів античності, в якому представлено 23 пари біографій грецьких і римських діячів. Один видатний грек і один видатний римлянин поставлені в пари за відомим лише Плутархові критерієм. Однак студенти історичного не порівнювали на заняттях цих діячів, а ознайомлювалися із біографіями греків під час вивчення історії Греції та римлян під час вивчення історії Риму.
Повість про сімʼю
Дуже часто у відгуках про цю пʼєсу можна знайти багато позитивних моментів, мовляв, Платон Ангел є зразковим батьком, який прищепив своїм дітям повагу до праці, порядність, гідність. Однак у мене склалося зовсім інше враження про цього чоловіка, швидше негативне. Особливо на початку твору, коли він збирає гроші від своїх дітей, які ті заробили за місяць. Навіть стипендію молодшого сина бере! Не дає дочці грошей на мовні курси, кажучи, що для цього вона повинна знайти додатковий заробіток, та й узагалі не схвалює її бажання вчитися на стюардесу.
Етюд
Імпресіонізм - стиль, у якому писав Михайло Коцюбинський, як на мене, один з найкращих вітчизняних новелістів, що міг засобами слова передати найтонші порухи душі. Перед нами доволі символічна назва - «Цвіт яблуні». Нібито це весна, час пробудження природи, коли стає тепло надворі, а дерева сповнюють повітря чудовими ароматами цвітіння. Час надії і мрій. Однак для оповідача - письменника це час втрати улюбленої доньки Оленки. Три доби лікар бореться за її життя, та даремно. Втомлена від нерівної боротьби дружина письменника обіцяє народити ще одну дитину. Пізніше.
Інтелігенція і народ
Свого часу повість Івана Франка входила до шкільної програми замість більш «розкрученого» в радянський час твору «Борислав сміється». Це сталося на початку нульових, тож «Перехресні стежки» я читала ще у школі. Одразу скажу, що читати твір непросто, як і більшість творів західноукраїнських письменників 19 - початку 20 століть через діалектизми та інтелектуальний стиль Івана Франка. Та й сам сюжет є доволі складним для усвідомлення.
Не стати Мартинові дворянином!
Трагікомедія Івана Карпенка-Карого є актуальною і в наш час, на жаль. Прикро, коли люди вбивають собі в голову псевдоцінності й прагнуть будь-що стати поважними персонами. Заможний пан селянського походження Мартин Боруля захотів стати дворянином. Це почесно й вигідно, однак підстав для цього нема. Тим не менш, Мартин не хоче визнавати реальності, готовий встановити у своєму маєтку дворянські порядки, шукає для своєї дочки Марисі вигідну партію, попри те, що в неї вже є кохана людина. Прагнення стати дворянином відриває Борулю від реальності.