Рецензії та відгуки на книги користувача

Чим ближче до фіналу, тим цікавішими й дорослішими постають сюжети з історії Країни Оз. Я б навіть сказала, що останні томи цієї саги мені сподобалися більше, ніж перші. Зʼявилася якась зрілість, логічність, зваженість. От і цей том мені сподобався. Він, до речі, повністю відповідає назві: йдеться саме про Залізного Лісоруба, точніше - про пошук ним своєї коханої. Колись давно Нік був людиною і кохав дівчину, яка працювала на злу тітку, що була проти одруження. Тож тітка попросила у злої чарівниці зробити так, аби Нік не становив загрози.

От що мені сподобалося в десятій книзі про Країну Оз, так це те, що там майже немає нічого про Країну Оз, а згадується чудова драйвова історія принца з жіночим імʼям Інга, який має визволити з полону батьків. Імена у книзі такі, що напамʼять не запишеш, приміром, маму Інги звати Гарі. Не знаю, чи це такий прикол від Френка Баума, чи він не думав, що в якихось країнах це відповідно жіноче та чоловіче імʼя, а не навпаки. Історія геть не в дусі ванільних бравад про Озму і Дороті, від яких уже трохи не по собі, - такі вони правильні та ідеальні.

Восьма книга пригод наших знайомих і нових героїв Країною Оз. І знову більше запитань, ніж відповідей. По-перше, назва. Якщо ви думаєте, що книга про механічну людину на імʼя Тік-Ток, то помиляєтеся. По-моєму, більше про цього мідного хлопця було написано в перших томах. А от восьма частина якраз про Косматого, який шукає свого викраденого брата-красеня у королівстві гномів. Чому ж тоді Френк Баум дав назву тому саме таку? Не знаю. Можливо, він настільки захопився лінією з Косматим, що забув, про що пише.

Шоста книга про чарівну Країну Оз дивує появою двох сюжетних ліній - подорож Дороті з тіткою, дядьком і друзями Країною і знайомство із оригінальними мешканцями та підготовка короля гномів (Номів) до вторгнення у Смарагдове місто. Якщо в попередніх книгах весь екшн приходився на першу половину, а кінцівку можна було прогорнути, то в цій книзі - навпаки: початок можна прогорнути, бо він не просто ванільний, а мегаванільний, на кшталт фіналу якоїсь мильної опери. Через фінансові труднощі і кредити дядько Генрі скоро залишиться без ферми, що робити далі - невідомо.