Рецензії та відгуки на книги користувача

Видавництво «Фоліо» років з десять тому запровадило серію книг формату мікромініатюр. Ці книжечки легко вміщуються в долоні. Доволі оригінальна ідея, і в мене вдома одна з таких книжечок є. Читати подібні тексти доволі дотепно, а як подарунок - доволі оригінально. Що ж стосується цієї книжечки, то вона за обсягом є невеликою - це лише 128 сторінок вибраної поезії Павла Тичини, зокрема його «Сонячні кларнети». Зважаючи на те, що ранній Тичина писав великі за формою поезії, то одні «Гаї шумлять» займають з десяток сторінок такої книжечки. Тому самих поезій небагато.

У цій збірці казок представлено найвідоміші, де головними героями є тварини, зокрема «Пан Коцький», «Коза-Дереза», «Лисиця і Вовк». Дослідники літератури не дадуть мені збрехати, що це найдавніший шар казок, який свідчить про панування тотемізму в первісних людей, коли кожне племʼя мало певного звіра за символ і поклонялося йому. Тож кіт чи лисиця - то не просто тваринки, це представники якогось роду, що дружать чи ворогують між собою та ділять територію.

Ранній Тичина - ще навіть без натяку на «Трактор в полі», з його «Золотим гомоном», «О панно Інно!» та модерною поезією, і зрілий Тичина з поезією «Я утвєрждаюсь», що також є в цій збірці. Хоча більшість творів - то про природу, любов, історичну памʼять, з асонансами та алітераціями. Любовна лірика в Тичини є його візитівкою. Чи любить він панну Інну, чи її сестру? Однак це ще юне кохання, коли весь світ, здається, сповнений любові, коли ще не так важливо, кого любити, аби відчувати злет емоцій та швидке серцебиття.

Прочитала три байки з цієї книжки і вирішила, що моїй дитині подібна література травмуватиме психіку. При всій повазі до Івана Франка, але байки дуже жорстокі і нагадали мені оригінальні казки братів Грімм. Там теж смерть на кожному кроці. Байка «Осел і Лев» про те, що Осел став царем лісу, бо в нього є підкова і він зміг хитрістю вбити пташок, що над ним літали (у суперечці із Левом він узяв гору). Взагалі-то Осел завжди асоціювався із не дуже розумною істотою, а у Франка все навпаки. Врешті-решт, Лев постає дурником, бо реально боїться Осла.