
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків в серпні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
Прочитала цю книгу в оригіналі. Враження різні. З одного боку, написано просто і доступно, якраз для молодого покоління. Подано історію життя дівчини і хлопця, в принципі - типових для ірландського і західного світу, де молодь курить, пʼє, вживає легкі наркотики, веде активне статеве життя. До слова, у серіалі режисери якраз і зробили акцент на еротичних сценах і відверто продемонстрували принади Коннелла. З іншого боку, я прагнула саму себе спитати, чого навчає дана книга? Яке завдання ставила авторка? Перед нами двоє, що шукають себе, причому мої симпатії більшою мірою на боці юнака.
Якщо ви знайомі з творчістю Деніела Кіза, тоді книга «Пʼята Саллі» не здивує жодним чином. Вона написана в тій же манері, що «Квіти для Елджернона» і «Таємна історія Біллі Міллігана». Однак особисто для мене ця розповідь є своєрідною і сильнішою за історію Міллігана. Можливо, тому, що в дійсності Саллі не існувало, і тут Кіз міг досхочу вигадувати і заплутувати сюжетну лінію. П’ять особистостей прописати простіше, ніж двадцять з гаком. І кожна з цих маленьких Саллі легко запамʼятовується і увиразнює головну героїню.
Захоплююча історія, де ти особисто до кінця книги віриш у те, що на острові дійсно проводять розслідування і що головного героя обдурюють. Загадкові пацієнти, не дуже певна поведінка напарника Чака, заплутана історія з тим, як дістатися острова. Розвʼязка виявилася несподіваною, дещо навіть мене розчарувала, бо я дійсно була на боці детектива. Я до останнього вірила, що Тедді є справжнім слідчим, що Чак його обманює, що було здійснено інсценування, аби зробити лоботомію головному героєві. Не хотілося вірити в те, що Теді насправді є вбивцею і психом.
Чудова книга про життя типового готелю в Америці, щоправда, з дещо наївним сюжетом і вірою автора в хепі-енд. Початок роману є дещо натягнутим і жорстким, адже йдеться про вечірку тогочасних мажорів зі спробою групового згвалтування. Є серед мешканців готелю й більш небезпечні гості - злодій та вбивці, тож роман із виробничого перетворюється у справжній детектив. Є і любовна лінія, без якої ніяк, є лінія про розкрадання грошей і корупцію, - одним словом, готель постає окремою державою, якою правлять не зовсім порядні люди, але в кінці книги добро і справедливість візьмуть гору.
Одна з найкращих книг Артура Гейлі, яка, на жаль, буде не дуже зрозумілою молодому поколінню, яке звикло до цифровізації й може не зрозуміти, як на борту літака може опинитися бабуся-безбілетниця чи терорист із вибухівкою. Тим не менш, для 1960-х років ця історія є цілком правдоподібною.
Що сподобалося у книзі? Детальний опис аеропорту як соціальної структури, де кожен елемент несе певне навантаження. Тут не може бути збоїв, адже на кону - життя людей. Відповідно, і в керівництва аеропорту, по суті, немає особистого життя, щасливої родини, тому розлучення й подружні зради є нормою.
З усіх прочитаних книжок Артура Гейлі («Аеропорт», «Готель», «Детектив») ця книга є найслабшою, так само як слабким і нецікавим є художній фільм. Чому? Напевно, тому, що автор писав її на схилі свого життя й не зміг вписатися в сучасність.
Спершу книга зацікавлює, однак потім стає зрозумілим, хто вбивця. Зауважу, що у фільмі сюжет зроблено більш напруженим і чітким, а от у книзі містер Гейлі дещо перемудрив з історією про сексуальне насильство і народження дитини внаслідок інцесту. Так само непоєднуваним є те, що слідчий у минулому служив церкві. Аж надто ідеальним він постає.
Читала цю книгу в оригіналі англійською мовою, зізнаюся, що лексика є не дуже простою: Колін Гувер, до слова, пише простіше. Тим не менш, книга мене зачепила. Можливо, тим, що історія трохи схожа на мою: я теж науковець, теж вагітна і теж буду виховувати дитину без чоловіка. Однак завдяки боротьбі жінок за рівноправʼя у 21 столітті ставлення до матері-одиначки змінилося кардинальним чином. Елізабет Зотт змушена доводити, що вона особистість і науковець, що її науковий потенціал є не меншим, ніж у чоловіків. Однак через те, що вона вагітна і не має чоловіка, її звільнено.
Неперевершена книга й не менш драматична стрічка, хоч і в дещо урізаному вигляді. Книга, яка не відпускає. З іншого боку, типово жіноча оповідь про світосприйняття самотньої жінки, яка вдається до алкоголю як засобу втечі від себе. Іншим засобом є звичайна щоденна поїздка електричкою, нібито на роботу.
Злочин, свідком якого стала головна героїня, під силу розплутати лише їй, ризикуючи власним життям. Якою б романтичною не здавалася історія кохання, вона має кривавий фінал. Але книга загалом закінчується позитивно.
Ця книга кардинально змінила мій погляд на інститут гейш. Якщо раніше мені здавалося, що це просто дівчата, які розважають клієнта, то після прочитання книги усвідомила, що поняття «розважають» є глибшим і включає в себе також сексуальну насолоду. Найбільше вразив мене епізод про продаж цнотливості Саюрі на такому собі «аукціоні» у доволі юному віці. Також засмутило, що дівчина все життя кохає чоловіка, який виявляється одруженим. Тобто в японському суспільстві дружина абсолютно спокійно ставиться до того, що її чоловік може мати статеві стосунки з іншою жінкою - гейшею.
«Рукописи не горять!» Такою є одна з цитат із цієї безсмертної книги. Читала її двічі у школі, потім - в університеті, але розумію, що досі не можу осягнути всієї глибини даного твору. У даний період мого життя для мене найбільш близькою є любовна лінія твору - справжнє кохання жінки (Маргарити) до чоловіка (Майстра), готовність пожертвувати собою заради кохання і наповнення їхнього життя змістом. Проблема митця в умовах, коли твій талант не цінують, а особисто тебе принижують.