Сто років самотності (Зібрання творів) | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Сто років самотності (Зібрання творів)

4.333335
Ваш голос: Немає Середня: 4.3 (3 оцінок)

Видавництво: 
Рік видання: 
2022
ISBN: 
978-617-551-018-6
Анотація: 

Ґабріель Ґарсія Маркес (1927-2014) – колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч, один з найвидатніших письменників ХХ століття. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». На початку 1960-х років Маркес переїхав з Колумбії до Мексики, і у 1981 році попросив політичного притулку.

Рецензії та відгуки на книгу (5)

Двічі читала цю книгу - у школі та в університеті - але думаю, що всієї глибини опису так і не збагнула. Можливо, треба жити в Латинській Америці, аби усвідомити багато речей. Взяти тих саме ромів (циганів), які зʼявляються вже на першій сторінці та не зникають до останньої прямо чи опосередковано. Вони є своєрідними оракулами, носіями здобутків цивілізації.

вподобати
1 користувач вподобав.

Після цієї книги довго не міг зрушити з місця. Таке буває рідко, коли текст просто вибиває ґрунт з-під ніг. Маркес розповідає про сім'ю Буендіа у містечку Макондо. Сім поколінь, купа однакових імен і я спочатку плутався страшенно. Потім дійшло: а може, так і треба? Вони ж справді всі схожі, повторюють одні й ті самі помилки, несуть одну самотність крізь покоління. Магічний реалізм тут працює дивно. Дівчина злітає в небо з простирадлами і ніхто особливо не дивується.
вподобати
2 користувачів вподобало.

У світі, де межа між реальністю та вигадкою тане з’являється місто-сон, місто-міраж, створене з пилу, спогадів і магії. Саме тут, у серці забутої долини, розгортається історія, що триватиме сто років і одну вічність — історія самотності, що передається, як родинне прокляття. Габріель Гарсія Маркес створив нову міфологію. «Сто років самотності» — це літературне полотно, виткане з див, болю, пристрастей і снів. Родина Буендіа — наче багатоголоса симфонія пристрастей, провин і примар.

вподобати
1 користувач вподобав.

Книга, відомого письменника Габріеля Гарсії Маркса Сто років самотності написана про проблеми деспотії і деспотизму,які є у всі часи.Головного героя Ауреліано Буендіа,з Латинської Америки,його психологічна драма, Також важлива тема -це боротьба з бюрократією,де ветерани даремно добиваються пенсії.Автор пише ,що зло в самій людині.загубленні зв'язку людини і природи,І результатом є війни,деспотія,а природа помститься бурями, землетрусами,Але любов ,добро здатні допомогти людству.
вподобати
0 користувачів вподобало.

Десь перша третина твору мене дуже зацікавила. Було дійсно захопливо читати. Але що далі, то все заплутаніше і нудніше видавалося читання. Кінець видався також більш цікавим і живішим, ніж основна частина книги. Найбільше мене плутали імена героїв, особливо чоловіків. Там всі або Ауреліано або Хосе-Аркадіо. І розібратися саме хто з них хто просто не реально важко. Ще мені і в голові не вкладалися їхні сексуальні відносини братів з сестрами, племінників з тітками. Це якийсь треш!
вподобати
0 користувачів вподобало.

Цитати (1)

Речі теж по-своєму живі, — з різким акцентом проголошував циган, — треба тільки вміти розбудити їхню душу
вподобати
0 користувачів вподобало.